Небо для всіх

[ChajkaYalta]

ПЛАНЕР

 Стрекозой скользнул с утеса
 Вниз, в воздушный океан.
 Безмоторный, бесколесый
 Деревянный моноплан.

 И поплыл в беззвучном рейсе
 В синеоблачном краю,
 Опираясь, как на рельсы,
 На воздушную струю.

 Планерист, облитый ветром,
 Мыслью ввысь ведет мосты.
 Он следит за альтиметром,
 Этим пульсом высоты...

 Птица думает, что птица,
 И косится на ангар,
 Вышине, наверно, снится
 Древнегреческий Икар...

 Но не быть в плену простора
 Птицам родины моей.
 Крылья нашего планера
 Не растают от лучей...

 Планерист легко и твердо
 Сел на землю в тишине.
 Знамя нового рекорда
 Гордо он вручил стране.

 Я к нему шагаю ближе,
 Той же гордостью палим,
 Снял он шлем: и что я вижу?
 Кудри девушки под ним!

 Под кудрями щеки рдели
 Горячо, под стать заре...
 Было это в Коктебеле,
 На Клементьевой горе.

АЛЕКСАНДР ЖАРОВ

[Guns]

+100

[Gvozd]

...Маргарита Карловна Раценская,одна из самых известных в нашей стране планеристок. Она установила несколько мировых рекордов, первой среди женщин-пилотов стала Заслуженным мастером спорта СССР. В течение многих лет М.Раценская возглавляла ......

http://letunij.narod.ru/History.html

[Gvozd]

Боронь Боже НАМ стати НИМИ!

...Їм інколи хочеться згадати забарвлення неба,
Та шкода – підняти очі немає хвилини...
Небо як небо – кому воно...

http://maysterni.com/publication.php?id=47853

[Gvozd]

Небо над нами

http://meri.kiev.ua/2011/09/15/%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D0%B4-%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8/

Щоразу, коли під натиском проблем очі самі собою опускаються униз - подивіться на небо!


Це надзвичайне небо
Там, над нами…
Від нього в мене
Просто зносить дах.
Є речі, що не названі словами,
І є щось вище,
Ніж оцей наземний прах.

Отак із небом:
Я живу і вже
Не криюсь.
Бо що ховати?
Зазвичай крадуть земне.

А я не можу вже інакше.
Не умію…
І спрага ця з роками не мине.

Моє блакитне.
А яке ж воно високе!
Що певно справді
Це – найбільший із скарбів.

Дивлюсь на нього,
І душа шукає спокій,
Якого не знайти
У строфах слів…

11:32 05.08.2011

[Gvozd]

[Gvozd]

ролик рекламний,але класно!

[Gvozd]

          життєва історія...     
мені,як педагогу,сподобалось                                     
                                                                    Крила для Гриші

- Тату, купи мені крила, - каже 6-річний онук. Він надивився мультфільмів про Бетмена і трансформерів. - Я хочу літати.

- Сонечко, люди не можуть літати, - відповідає його батько, мій зять. - Літають лише пташки. Зачекай, тобі на Новий рік Дід Мороз принесе отакенного робота.

- Не хочу робота, хочу літати, - скиглить малий.

Напередодні у школі був святковий новорічний ранок. Донька зробила Гриші костюм звіздаря - накидку з нашитими зірочками та ковпак. Розповідаючи про шкільне свято, обурювалася:

Дід Мороз був якийсь приморожений

- Зробили все по-радянському. Офіціоз начальства, виступи дітей із художніми номерами - і все. А Дід Мороз був якийсь приморожений. Увесь час просидів біля ялинки. Діти ледве дочекалися від нього подарунків. Батьки в залі шепотілися: "О, прокинувся!". Ні ігор ніяких не провів, ні говорити толком не міг.

Наш Гриць ходить до спецшколи для слабочуючих дітей. У Києві є актори - члени Українського товариства глухих. Вони грають у різних театрах. Гадаю, хтось із них залюбки погодився б стати Дідом Морозом для школярів з ослабленим слухом. Адже вони самі мають подібні проблеми і добре розуміють таких дітей. Але керівництво школи не здогадалося чи не захотіло звернутися до них.

"Що це таке? Що ти наробив?" - це були перші фрази, які Грицько приніс зі школи. Літня вчителька старорежимного типу жалілася, що він неуважний, крутиться на уроках, робить шкоду. На її думку, учні мають весь урок сидіти не ворухнувшись і ловити кожне її слово. Врешті батьки перевели його до іншої наставниці. Від неї він перейняв нові вислови: "Думай, Гриша, думай! Треба вчитися". А в суботу здійняв ґвалт:

- Хочу до школи!

Тепер ми сподіваємося, що в нього виростуть крила. Принаймні до навчання.
Олександр ГУНЬКО
http://gazeta.ua/ru/pda/post/id/416502

[Gvozd]

[ice]

Чарівна Ольга з м. Павлоград написала:

Небо, забери меня к себе.

Небо, забери меня к себе...
Растворится в призрачном тумане,
Как во сне в своём самообмане...
Небо, забери меня к себе...

Небо, прикоснись ко мне рукой,
Я в тебя желаю окунуться
И в твоих объятиях проснуться,
Небо, прикоснись ко мне рукой...

Небо, ты светись ,не угасай,
Звёздами, спадающими свыше,
Я твои признания услышу,
Только лишь светись, не угасай,

Небо, расскажи мне свой секрет,
Что тобою движет по планете?
Знаю пред тобою я в ответе,
Всё равно скажи мне свой секрет...

Небо, ты сегодня не со мной,
Да и я сегодня не с тобою,
Мысли мчатся быстрою рекою,
Жаль, но ты сегодня не со мной...

Небо, разреши в последний раз
Мне свободой жизни надышаться,
Волею без меры наслаждаться,
Небо, разреши в последний раз...

А потом... бери меня к себе,
Поглощай безудержно собою,
Этой первозданной синевою,
Забирай, бери меня к себе...

взято тут http://www.poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=6543

[Gvozd]

Дайте  крила!(не тулайн!!!) Я  хочу  літати! 

Я хочу літати!

Так  ніжно  пливе,  десь  там,  вдалині,
Шматок  цукрової  вати,
Фіолетове  небо  давно  вже  спить,
Ох,  як  же  я  хочу  літати!

За  лінію  горизонту, 
Минаючи  новобудови,
Летіти  невідомо  куди,
Далеко-далеко  у  гори.

Розкинуться  широко  Карпати,
Узимку  зацвітуть  едельвейси,
За  це  я  все  можу  віддати.
Дайте  крила!  Я  хочу  літати!

ID: 253776
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 14.04.2011 17:22:00
© дата внесення змiн: 14.04.2011 17:22:00
автор: Божевільна

http://mail.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253776

[duka dima]

Есть у меня на работе сотрудница Лена.
Сейчас она сидит в декрете. Так вот она пишет стихи по поводу и без повода.
Сегодня мне на телефон прислала:

Чутка тут дійшла до мене-
Ти купив собі "крило"!
А природа, ніби заздрить,-
Все довколо замело!

Розумію, прикро дуже,
Та у відчай не впадай!
Краще випадок смішненький
Із польотів пригадай!

Вперше як взлетів у небо,
Як "наповнились" штани,
Друзі як тебе втішали
Й реготали як вони...

А негода - тимчасова,
Незабаром вже весна,
Це ж для вас, парашутистів,
найчудовіша пора!

Сяють очі... в серці -
Маса відчуттів
І, повір, все буде добре -
Саме так, як ти хотів!

[ice]

Классно! Умница Лена! Талант...

[ice]

[Gvozd]

І зимою можна літати!!! 


    Я лечу

Я лечу, лечу, лечу -
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз,
Мимо сосен і беріз.
Мимо сосен і беріз -
На галяві зупинивсь.
Я веду, веду, веду
Саночки на поводу -
Бо з гори санчата мчать,
А на гору не хотять.

Бойко Г.

http://www.bizslovo.org/content/index.php/ru/biblioteka/167-poeziya/903-noviy-rik.html