Пресс-релиз для украинских СМИ

[Sergei Sergeyev]

21 травня сталась подія, що пройшла непоміченою ЗМІ та пересічними громадянами, але яка може змінити життя і долю кількох тисяч громадян України. Саме 21 травня Верховна Рада України прийняла Проект Закону № 2311 про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо літакобудівної промисловості). Зміст Проекту досить лаконічний:
Статтю 9 даного Закону України «Про ліцензування…» доповнити пунктом 78:
« виробництво, ремонт та торгівля авіаційною технікою та авіаційним обладнанням, у тому числі авіаційними двигунами, деталями та комплектуючими до них».

Таким чином, діяльність, що пов’язана з виробництвом, ремонтом та торгівлею будь якої авіаційної техніки, від пасажирського лайнера до параплана повинна ліцензуватися державними чиновниками. Можна впевнено казати, що подальше існування в нашій країні спортивної і аматорської авіації, а також частини авіаційної промисловості, котра займається проектуванням та виробництвом у сфері легкої авіації ставиться під великий сумнів. Чому?

Спортивна авіація – це перш за все технічні види спорту, де літальні апарати для досягнення високих світових показників виробляються майже поодинці, з урахуванням індивідуального почерку пілота-спортсмена. Ця техніка весь час удосконалюється, під час змагань ремонт і технічне обслуговування проводить сам спортсмен. Тільки такий підхід до виробництва і експлуатації спортивної авіатехніки дозволив стати Чемпіонами світу Валентині Топоровой (планерний спорт), Олегу Бондарчуку (дельтапланерний спорт), стати призерами чемпіонатів Європи та Світу Юрію Яковлєву та Ігорю Пугачу (надлегкі літаки). Якщо зміни до Закону «Про ліцензування…» почнуть діяти, наші найкращі спортсмени опиняться за рамками закону, більш того – формально вони стануть правопорушниками, бо неможливо кожному авіаційному спортсмену мати ліцензію на ремонт власного літального апарату.

Аматорська авіація – це той прошарок технічно обдарованих людей, що з легкодоступних матеріалів і з мінімальними витратами ресурсів спроможні збудувати літак, вертоліт, дельтаплан тощо. Серед них багато чудодіїв, але не менше і геніїв. Не будемо забувати, що з таких ентузіастів виростають Антонови і Корольови, піднімаючи престиж країни на високий рівень. У всіх цивілізованих країнах проектування та виробництво літальних апаратів для особистого використання доступне будь-якому громадянину та не вимагає ліцензування з боку держави. Якщо зміни до Закону «Про ліцензування…» почнуть діяти, прикрий інцидент, що мав місце в Охтирці на початку цього року (арешт двох недобудованих літаків і порушення кримінальної справи проти колишніх військових льотчиків за аматорське літакобудування), стане правилом і талановиті люди будуть вимушені або їхати з України, або топити своє горе в ліцензованій державою горілці.

В Україні має місце виробництво легкої та надлегкої авіації в секторі недержавної економіки. Йдеться про більш ніж два десятки підприємств, котрі виготовляють конкурентноздатну на міжнародному ринку продукцію: легкі і надлегкі літаки, вертольоти, планери, мотодельтаплани, дельтаплани і параплани.
На сьогодні в Україні успішно працюють фірми, котрі уже стали відомими брендами у своїй галузі, такі як: «Аерос» (м. Київ), «Аеропракт» (м. Київ), «Flight design» (м. Херсон), та є світовими лідерами та законодавцями сучасних тенденцій розвитку легкої авіації. На сьогодні сумарний об’єм виробництва лише цих трьох підприємств складає понад 200 високотехнологічних виробів в місяць:
- літаків – 15 – 20 шт.;
- дельтапланів і мотодельтапланів – 20 – 25 шт.;
- парапланів – 150 – 200 шт.
Майже 100 % продукції цих українських фірм експортується у більш ніж 50 країн світу, включаючи держави з розвиненою авіаційною промисловістю. В умовах жорсткої конкурентної боротьби та мінливого ринку українські підприємства довели свою конструкторську та виробничу спроможність. Продукція українських фірм має сертифікати льотної придатності авіаційних адміністрацій Німеччини, Франції, Великобританії, США. Якщо зміни до Закону «Про ліцензування…» почнуть діяти:
по-перше, будуть паралізовані експортні поставки української продукції на кілька місяців,
по-друге, буде підірвана конкурентна спроможність нашої авіаційної техніки за рахунок збільшення ціни,
по-третє, вітчизняний виробник майже втратить мізерний український ринок тому що літальний апарат для особистого використання простіше і дешевше можна буде купувати в сусідніх країнах.
Наприкінці можна згадати, що наше авіаційне законодавство вже має відпрацьовану систему сертифікації авіаційної техніки. Погана вона чи добра – це тема окрема, але навіщо дублювати функції під час економічних та політичних негараздів?

Скоріш за все, автори Проекту Закону мали на увазі традиційне літакобудівництво, ремонт та торгівлю технікою комерційного призначення, що використовується для пасажирських та вантажних перевезень, де питання якості і контролю завжди підлягають більш суворій регламентації в будь-якій країні. Але, керуючись благими мотивами, наші шановні депутати пропустили необхідність в даному випадку виокремити типи легких літальних апаратів, які призначені для індивідуального використання, виробництво, ремонт і торгівля котрими не потребує ліцензії в жодній країні світу. Питання контролю якості подібної продукції авіаційні адміністрації більшості країн світу вирішують шляхом висування вимог до готової продукції, визначаючи порядок сертифікації того чи іншого типу літального апарату, а відповідно, ці вимоги автоматично поширюються на їх виробництво, ремонт, та системи контролю якості.

Не треба робити складних обчислень, щоб зрозуміти, що ухвалення даних змін до Закону практично знищить аматорське авіабудування в Україні, котре славиться майже 100-річною історією. Навіть цього року, коли криза вплинула майже на всі прошарки населення, авіаційний зліт легкомоторної авіації в Житомирі, на батьківщині легендарного конструктора С.П. Корольова, що починав свій шлях в авіацію з аматорського конструювання надлегких планерів, зібрав на кілька днів майже півсотні літаків, вертольотів, мотодельтапланів. Може таке статися, що востаннє… Може суттєво зруйнуватися експортний потенціал України в області легкої авіації, під загрозою майже 2000 робочих місць кваліфікованих авіаційних спеціалістів. В період світової економічної кризи такого не можна допустити, адже це сектор української економіки, де наша держава виступає не джерелом сировини, а визнаним постачальником інтелектуально місткої продукції. Авіаційні види спорту також зазнають значних втрат, бо значні кошти від вищезазначеного недержавного літакобудування спрямовуються на розвиток спортивної авіації, яка до цих пір не має державної підтримки. Про те, які проблеми при обслуговуванні і ремонті спортивної авіаційної техніки можуть виникнути, вже розмова йшла.

А ще звернемо увагу на прикінцеві положення Проекту Закону:
«1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом"

Що робити всім авіаційним підприємствам в незалежності від форм власності в вищезазначений «двомісячний строк», коли блокується абсолютно вся реалізація «авіаційної техніки та авіаційного обладнання, у тому числі авіаційних двигунів, деталей та комплектуючих до них»? Питання риторичне, але дуже цікаво почути відповідь авторів цього доповнення до Закону.

[Olexi]

Ребята, вы уже распространили этот пресс релиз? Хорошо бы в конце вставить телефон контактного человека для дополнительной информации/уточнений - журналюги любят написать по-своему и поэтому захотят позвонить-уточнить. А еще можно дать ссылки на сайты с нужно информацией - Аэрос и т.д.

[Colonel]

травня Верховна Рада України прийняла Проект Закону № 2311 ...

Если ВР приняла, то это уже не Проект, это уже Закон. Можете дать ссылку на этот Закон (или законопроект, про что речь идет?) на сайте ВР? Что-то я за 21.05.09 таких Законов и с таким номером я в законодательной базе ВР не нашел... Может это? http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1775-14

А ще звернемо увагу на прикінцеві положення Проекту Закону:

Это стандартные положения, нет смысла обращать на них внимание.

Там есть более интересные. Вот например

п. 51) фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність: - організація та проведення спортивних  занять  професіоналів та любителів спорту;

Мне что, теперь с друзьями поиграть в футбол за лецензией бежать?

[airclub]

Тоже не могу найти.
Есть http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=2311&skl=7
и http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=5835C43FE763A37A8FF215F362E1B134?art_id=70751&cat_id=63819&mustWords=%EE&exactPhrase=&searchPublishing=1
РБК http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2009/05/21/546255.shtml
Можно прямую ссылку?
Кто в теме, внесите ясность плиз.

[Александр Хлебников]

авіаційною технікою та авіаційним обладнанням

  -  есть где-нибудь официальное определение, что подпадает под эти определения?

[airclub]

Гарант упоминает дельтапланы http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=32174&pf35401=143653 наверно о парапланах он понятия не имеет.
P.S. Текст закона я не нашел.

[Константин Гончаренко]

Речь идет о принятии в первом чтении.
                             П О С Т А Н О В А
                      ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

          Про прийняття за основу проекту Закону України
               про внесення змін до Закону України
           "Про ліцензування певних видів господарської
          діяльності" щодо літакобудівної промисловості

Проект закона и сопутствующие документы лежат
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32174
Конечный документ будет отличаться, и когда его примут пока не ясно.
Основной вопрос в том, есть ли возможность донести до депутатов необходимую информацию.

Кроме того президент внес замечания, которые перекликаются с данным пресс-релизом:
     За таких обставин запровадження Законом, що надійшов на підпис, ще й ліцензування виробництва, ремонту та торгівлі авіаційною технікою та авіаційним обладнанням призведе до надмірного регуляторного впливу держави на відповідні сфери господарської діяльності.
     Таким чином, прийнятий Верховною Радою України Закон не відповідає принципам доцільності, адекватності, ефективності та збалансованості державної регуляторної політики, як цього вимагає стаття 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
     Необхідно також ураховувати, що запровадження ліцензування зазначених видів господарської діяльності спричинить додаткові витрати суб'єктів господарювання і неминуче матиме наслідком підвищення вартості авіаційної техніки та авіаційного обладнання, що негативно позначиться на споживачах такої продукції і конкурентоспроможності авіаційної техніки та авіаційного обладнання українського виробництва на світовому ринку, з чим у сучасних кризових умовах погодитися не можна.

Так что остается надеятся, что они учтут пожелания президента.

[Sergei Sergeyev]

Так что остается надеятся, что они учтут пожелания президента.

Уже общались. Не хотят. Готовят данную формулировку для голосования в ВР для преодоления вето Президента.
Именно поэтому необходимо "давить" через СМИ.
Других рычагов у нас нет, и денег, чтобы приводить эти рычаги в действие, тоже не хватает.

[Sergei Sergeyev]

P.S. Текст закона я не нашел.

Не знаю как дать прямую ссылку. На закон "О лиценизировании..." можно выйти по реквизитам: Верховна Рада України; Закон вiд 01.06.2000  № 1775-III, Про ліцензування певних видів господарської діяльності