Сьогодні вдало стартував та навіть пролетів невеликий маршрутик.

Погода чудова 3-4 м/сек термічка присутня от тільки вітер Пн, а хотілось Пн Зх через те старт трішки ускладнено. Розмотали трос малинки налагодили зв'язок. Затяжка на 620м відчуваю підйом і відчіпаюсь майже в потоці трохи проскрочивши його розвертаюсь -2, -2,5 невже не наздогнати? Минулого тижня вже був набір 1250м в спокійніших умовах і дуже хотілось закріпити успіх. Швидко здуває майже до старту. Висота 500 крило оживає варіометр попискує, ще на впевнено нулі, але хоть щось. Начинаю закручувати. Повезло +0,5- +1,5, як книжка пише спостерігаю за варіо намагаючись протягувати в сторону більшого підйому. Пока виходить непогано +2 інколи 2,5. От тільки я все далі віддаляюсь від аеродрому. Накрутив 1200. Краса.

Хто не бачив землю порізану прямокутниками полів калюжками ставків та річок покриту латками тіней від хмаринок ніколи нас не зрозуміє.
Чуть вище паралельним курсом, але з своїм польотним завданням рухалась невеличка хмаринка напевне вона мене в підтримувала в повітрі. Поток та вітер непомітно зробили свою справу і я вже пролетів близько 4 км. Ех досвід досвід, точніше його відсутність

. Коли ти впевнений, що поток десь є рано чи пізно ти його знайдеш, коли знайшов держись і крути до бази і ні на секунду не сумнівайся особливо в собі та своєму обладнанні, та залиш всі земні проблеми на землі

. Як тільки я подумав про підбір та спробував повернути ближче до дороги мій паравозик поплив далі а я зливаю висота 900 -2,5 -3,0. вижимаю акселератор і впред ЕХ! по курсу с. Олександрівка повертаю вправо на 600м слабенький поток дає 30м і починаю розуміти, що дорогу Кіровоград - Умань перелітати не буду. Там лінії електопередач та машин багато. Перелітаю с Тарасівка та вибираю місце посадки ближче до села, та дороги далі від стовпів будинків та дерев. Зверху було красиво, а топати по пояс в сої з парпланом на плечах ох важко

Пролетів близько 10км.

РS: Дякую моїм друзям парапланенристам Юрі Бунчуку, Віті Небензі за затяжку, Славі Шиповському за підбір. А також Сергію Прокопенко - за чудове крило Стайл2, Остапу Кончаківському Fozik - за підвіску, Кості Матусевичу (Кот) за запаску, Андрію Попову за варік, Хмаринку за супровід та пвдтримку.

Вибачте за емоції - ПРЕ!!! Ногами не бити. Завтра я цього точно не написав.