Выкладываю по просьбе автора
Для тих, хто збирається на відпочинок в Хорватію раджу зупинитися в Макарській. Це середня Долмація, південь Хорватії. Макарська – прекрасне містечко з чудовими пляжами, де сосни ростуть вздовж самого берега. Проживання і харчування на довільний смак і гаманець. З другого боку від моря Макарську оточує гірський хребет, який включений в національний парк “BIOKOVO”, з висотою вершин 1300-1500 м. над морем, що одразу подає добрі надії на польоти.
За польоти в Макарській відповідає голова місцевого парапланерського клубу Matko Benchich, погоняло “Besho” {+38598732110}, такий собі чоловік 150 кг, кажуть літає як сокіл. Він виписує польотну картку (100 гр.), розповідає про місця старту і приземлення, показує фотокартки з орієнтирами, вибачається, що не зможе поїхати на старт разом, ссилаючись на заробітки грошей в туристичний сезон, тисне кардан і бажає гарних польотів на твій власний ризик.
Прогноз погоди можна в задовільному вигляді побачити кожний день о 8.30 ранку по телевізійному каналі HR1. Місце приземлення розтащоване 2 км. за Макарською на напівдикому пляжі (є там люди зовсім здичавілі і наполовину дикі), на віддалі 2 м. від порядного бару (тільки Текіла 4-х видів), та 6,5 м. від моря. Виглядає місце приземлення як прямокутна площадка 30х50 м. заросла травою, трохи закидана відходами напівдикої цивілізації. Посеред бару на високій тичці гордо висить стаціонарний чаклун, показуючи 18.00 год. Поруч з баром є пляжна коса, що виходить в море на 25 м., приземлення на яку мені здалося значно привабливіше. Дорога на старт пролягає через національний парк “BIOKOVO” (в’їзд 30 грн. з особи). Сама дорога – асфальтована полоса 2,5 м. круті підйоми по гірських серпантинах. Було насправді страшно, коли від “возила” до обривів 600-800 м. залишалося всього 1 м. Далі стоянка на вершині хребта. Від неї 20 хв. пішки по гірській стежці. Навколо космічні ланщафти і дика звірина. Стартова площадка довжиною 7 м. Тріпати крилом вхолосту не варто. Попереду за кілька метрів обрив 1000 м. Треба посидіти, дочекатися сходження потужного терміка, тоді впевнено підняти крило і зробити пів кроку ніби вперед-вверх. І все позаду – ти летиш. На віддалі 50 м. від скель догори пре так, що шнурки на черевиках розв’язуються. З моїм досвідом це було занадто ризиковано. Почергово розвантажуються частини крила і є небезпека, що тебе може закинути на скелі. Я відходив від гір на 200-300 м. і міг спокійно літати в нулях більше години. До фініша на пляжі приблизно 15 км. Спочатку є страх чи долетищ на якості. Коли долітаєш на фініш і під ногами лишається більше 800 м., то не знаєш що з цим робити. Висовуєшся в море на 1 км., крутиш спіралі, довго скидаєш висоту в надії, що вже скоро буде твоя життєво-важлива стихія – ПИВО. Напевно для професіоналів там інші горизонти. Краще їхати в Макарську компанією. Бо одному літати трохи скучно. Одним словом Макарська – це кльово!
Віталій Кузьмич, Львів, 8_067 1545642.
http://www.paraglidingearth.com/en-html/index.php?site=7220
http://www.tripsandflights.com/en-html/index.php?site=7220
Фотки http://paragliding.in.ua/Albums/thumbnails.php?album=242
(http://paragliding.in.ua/Albums/albums/Kuzmich/normal_IMG_0613.jpg)