Всім привіт! Дякую за привітання !
Особлива подяка Петру
, який збудив мене того суботнього ранку та запропонував політати.
Прибувши на старт виявили що вітер для малінки засильний, проте час від часу настае стихання .
Стартую, відчеплююсь на висоті 550м, відразу налапав слабенькі +0,2+0,3 м.с які з часом перетворюються на +3 і виносять мене під базу 1600 м.
А там така
краса -хмаринки чередою вистроїлись переді мною.Ну думаю
халява і полетів до слідуючої хмарки.
Прилітаю під неї
а там нічого не має, я на сонячну сторону і там нічого.Вже знизився до висоти 500 м та почав нервувати.
Відпускаю крило і подумки звертаюсь до нього: ,,Може ти мені допоможеш"?
І що ви думаєте? мій Аспен 4 -починае зміщуватись на східну частину хмари а варіометер вяло пілікае +0,3-+0,7 .Є контакт.
Вишкребаюсь під базу та вирішую чекати на Петра який вже мене наздоганав .
З Aспенами я товаришую давно.Був в мене і Аспен 2 і Аспен 3 але
Аспен 4 -СУПЕР КРИЛ!!!
Як він плоско крутить спіралі.Втрачаеш потік відпускаеш його і він тебе приносить до слідуючого.
Так і хочеться летіти все далі і далі...
А хмаринка та розсипалась, потрібно шукати щось надійніше. Недочекавшись Петра стаю на перехід .
А висоти все менше і менше, вже злився до 450 м.Знову починаю нервувати, бо вже якось доводилось мені, побувати в цих місцях.
Тоді все закінчилось вимушеною посадкою в с.Перемешіль, адже переді мною розтялись ліса, протяжністю в 20 км. і перелітати їх з малої висоти ризиковано.
Ну думаю тут і закінчився мій політ.Варіометер показуе -3 беру курс на посадку ближче до дороги і тут раптом мінус счезає а вимальовується +2.
Здаеться я ще в житті ,так старанно
не обкручував потік ,який виніс мене на 1800м.Перешкоду пройдено
переді мною нові горизонти куди я ще не залітав...
Мушу визнати я дуже
лінивий пілот, тому й летів так довго а пролетів так мало
Далі була Вінниця
та поїзд до Рівного.
