Дякую, друзі.
Летілось нормально, нічого особливого.
Спочатку - 35 км. до Франківська легко і весело в компанії асів Клима і Тарасика. Тільки от любить наш народ в хмарах покрутити. Хоч я вже і знаю, що Тарасик в хмарі крутить ліву спіраль, а всеодно страшно. Молоко, стаю прямо по компасу, а воно, холера, далі пі-пі-пі та пі-пі-пі, і враження що горизонталі 0. Але нічого, - кілька раз Отче наш, кілька раз Богородице Діво і появляеться сонце. Хмара внизу, Тарасик і Клим високо вверху, -десь поруч з сонцем.
За Франківськом розділилися. Вони пішли лівіше в поля, як потім вияснилося - по погоді. А я полетів правіше і не тому що щось знав, а просто вздовж львівської траси по причині своєї ліні вибиратися довго. І випадково так сталося що вгадав. Далі не було вже так весело, хіба пару моментів, які опишу трохи пізніше бо за пів години в нас з донечкою балет, репетиція.
