З метою підвищення рівня безпеки польотів Федерація парапланеризму України поглиблює співпрацю із Державною авіаційною службою.
1 грудня 2017 року представники Федерації відвідали круглий стіл з представниками авіації загального призначення. Зустріч була організований Державною авіаційною службою України. Основними темами порядку денного були заявлені питання, пов'язані з використанням злітно-посадкових майданчиків, льотною експлуатацією, оновленням нормативно-правової бази.
Федерацію на зустрічі представив віце-президент з питань спорту Володимир Перевалов. Також були присутні інструктори та пілоти з Києва та Львова: Андрій Когут, Роман Колодчак, Олексій Шаболтас та Євген Кожирнов.
Під час круглого столу основним питанням стало оновлення правил та вимог до експлуатації злітно-посадкових майданчиків. Представник Федерації парапланеризму говорив про наступне:
Одним із головних своїх завдань Федерація вважає сприяння організації безпеки польотів на різних формах парапланерних літальних апаратів. Саме цьому з кола питань, що заявлені у порядку денному, я хотів би виділити саме ті, які на сьогодні є найбільш актуальними для безпеки наших пілотів та спортсменів. Таких питань два: використання злітно-посадкових майданчиків та оновлення нормативно-правової бази. І вони між собою пов'язані.
Хоча за темпами розвитку парапланеризму, як виду спорту, ми поки що відстаємо від європейських країн, але темпи приросту кількості українських пілотів та спортсменів-парапланеристів постійно збільшуються. За оцінками Федерації сьогодні в Україні вже майже дві з половиною тисячі людей мають свій параплан. Зверніть увагу: це в ТРИ РАЗИ БІЛЬШЕ ніж усіх зареєстрованих повітряних суден разом. Але, нажаль, вітчизняне законодавство та нормативно-правова база, що регулюють використання повітряного простору нас майже не помічають. Для прикладу: у 'Повітряному Кодексі України' слово параплан згадується один раз, слово 'мотопараплан' – теж один раз. І обидва слова стоять в одному абзаці – у статті тридцять дев'ятій сказано що ці літальні апарати не потребують реєстрації. І все. Звичайно, це логічно, що параплани, як літальні апарати, що стартують з ніг, не потребують реєстрації. Це загальносвітова практика. Але це взагалі єдина у Кодексі згадка про параплани. Звичайно, є правила використання повітряного простору для безмоторних літальних апаратів, і кожен свідомий пілот-парапланерист має їх знати і неухильно дотримуватися. Федерація, з цього приводу проводить і пояснювальну роботу і сприяє попередженню порушень. Робимо все, що дозволяють нам наші повноваження.
Але той факт, що деякі особливості використання саме парапланів і інших ширяючих повітряних суден сьогодні не враховуються законодавством, часто створює загрозу безпеці польотів.
Найнагальніша проблема на нашу думку – це відсутність спеціальних місць для польотів парапланів. Відсутність спеціальних стартових майданчиків та спеціальних зон у повітряному просторі, які б могли використовуватися для спортивно-тренувальних польотів, не тільки гальмує розвиток парапланеризму як спорту, але й наражає на небезпеку учасників повітряного руху.
Майже усі численні спроби вийти з ситуації, користуючись чинною нормативно-правовою базою, до сьогодні заходили у глухий кут.
Чинні норми надають нам кілька можливостей. Для безмоторних парапланів та мотопарапланів, що стартують з ніг – облаштування 'стартового майданчику для виконання польотів безмоторних надлегких повітряних суден'. Для моторних парапланерних повітряних апаратів, що стартують з колес – облаштування 'злітно-посадкових майданчиків'. Технічні вимоги до таких майданчиків містяться у 'Правилах допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден', але сама процедура отримання цього дозволу, узгодження с органами місцевого врядування та інше залишається незрозумілим і більшості ентузіастів парапланеризму вона невідома. Та й самі технічні вимоги до стартових та злітно-посадкових майданчиків можна вдосконалити. Але головне – жоден нормативний документ не припускає закріплення за стартовими майданчиками зони повітряного простору для проведення регулярних польотів безмоторних надлегких повітряних суден і правил користування цими зонами.
А тим часом, за останні роки в Україні утворилося не так вже й багато місць, де учбово-тренувальні та любительські польоти парапланів проводяться масово і регулярно. Невизначеність меж повітряного простору в цих місцях і відсутність належної організації стартових майданчиків призводить до порушення правил польотів як пілотами безмоторних надлегких апаратів, так й іншими учасниками повітряного руху, що нерідко загрожує безпеці польотів а іноді призводить до нещасних випадків.
З огляду на все сказане, ми пропонуємо встановити більш щільну взаємодію та поглибити співпрацю між Державною Авіаційною Службою України та Федерацією Парапланеризму. Ми пропонуємо такі основні напрямки співпраці на початковому етапі:
1. Розробка та втілення заходів, які б сприяли підвищенню рівня безпеки польотів надлегких повітряних суден.
2. Розробка та реалізація змін до нормативно-правових актів, які б сприяли підвищенню рівня безпеки польотів надлегких повітряних суден.
3. Визначення місць регулярних польотів надлегких повітряних суден та внесення цих місць на мапи і схеми повітряного простору України, а також в довідникові матеріали. З використанням успішного досвіду європейських країн.
4. Розробка, вдосконалення та імплементація норм, які б створили можливу та зрозумілу процедуру облаштування та отримання дозволів на експлуатацію злітно-посадкових та стартових майданчиків для парапланів різних видів і закріплення за цими майданчиками повітряного простору для виконання паріння, учбово-тренувальних та любительських польотів.
5. Проведення освітньої та роз'яснювальної роботи серед пілотів щодо правил безпеки польотів, необхідності неухильного виконання правил користування повітряним простором та популяризація відповідального та гідного ставлення до інших учасників повітряного руху.
6. Інші напрями спільної діяльності, які сторони вважають необхідними.
І на сам кінець, кілька слів для всіх учасників заходу. Шановні браття по небу, ми вважаємо за конче необхідне всім разом працювати над підвищенням рівня культури та гідної поведінки учасників повітряного руху. Це стосується і парапланеристів з якими, ми в цьому напрямку працюємо, і пілотів моторних літальних апаратів. Є одна нагальна проблема. Сьогодні українські парапланеристи не часто, але стикаються в небі з тією самою проблемою, що й велосипедисти на дорогах: деякі моторизовані учасники руху просто не звертають на нас увагу, навіть не намагаючись усвідомити, яку небезпеку можуть створювати моторні літальні апарати для парапланів, які літають на так званому м'якому крилі. До нас часто ставляться по принципу: 'нефіг тут шастать', хоча ми маємо ті самі права на користування повітряним простором як і інші учасники повітряного руху. Друзі, давайте будемо обережно і ввічливо ставитися один до одно. Особливо в тих випадках, коли мова йде про життя людей.
Виступ представника Федерації був підтриманий і інструктором Андрієм Когутом, який у своєму виступі розширив коло питань, які цікавлять парапланеристів. Зокрема: спрощення правил для моторних колісних парапланів та організація радіозв'язку між пілотами парапланів та іншими учасниками повітряного руху.
Пілот Євген Кожирнов також долучився до обговорення питань дозволів на експлуатацію стартових майданчиків для надлегких повітряних суден. Він дійшов взаєморозуміння із представниками Державіаслужби щодо необхідності спрощення процедури отримання дозволів на експлуатацію та технічних вимог до стартових майданчиків. Працівники державного відомства запросили парапланеристів взяти участь у розробці нових правил, а також пообіцяли усунити зайві та штучні існуючи перепони в отриманні дозволів в рамках діючих правил.
Всі питання, підняті представниками парапланерного спорту, були позитивно сприйняті представниками Державіаслужби. Разом було узгоджено наступне:
1. Організувати спільну роботу з визначення та внесення у картографічні та довідникові документи місць регулярних польотів парапланів та дельтапланів.
2. Залучити представників парапланерного спорту до запланованої розробки нових більш простих та зрозумілих правил та вимог до організації та експлуатації стартових та злітно-посадкових майданчиків.
3. Налагодити співпрацю між Федерацією парапланеризму, Аероцентром, Аерорухом та іншими відповідними організаціями направлену на підвищення рівня безпеки польотів.
4. Залучити Федерацію парапланеризму до участі в організації Асоціації авіації загального призначення, якщо така асоціація буде створена в Україні.
Представники Державіаслужби запросили усіх парапланеристів активно приєднуватися до громадського обговорення нормативної бази та діяльності Державіаслужби, які проводяться на офіційному сайті відомства:
http://new.avia.gov.ua/. Федерація домовилася про більш активну взаємодію з Департаментом авіаційної безпеки при Державіаслужбі.
Крім того, під час підготовки до круглого столу та зустрічей з Державіаслужбою та Укрчастотнаглядом щодо організації радіозв'язку керівництво Федерації дійшло висновків, що це питання потребує окремого додаткового вивчення, уточнення та напрацювання правил роботи в радіоефірі для пілотів парапланів. Ми запрошуємо до співпраці з цього питання фахівців галузі та радіолюбителів, які літають на парапланах. Залучайтеся до цієї роботи. На сьогодні ми можемо запропонувати наступні попередні висновки: для потреб парапланеристів для постійного користування може бути виділена окрема частота, але лише в авіаційному діапазоні, що потребує заміни засобів радіозв'язку, якими користуються пілоти на більш дорогі, що на сьогодні є недоречним. Тому Федерація рекомендує пілотам, користуючись діючими правовими нормами, оформлювати свідоцтво радіолюбителів, отримувати дозвіл на використання радіостанцій FM модуляції та користуватися вільними частотами, виділеними для радіолюбителів. Постійне використання однієї і той самої вільної частоти всіма пілотами по всій країні дозволить поступово "привчити" інших користувачів радіоефіру до звільнення цієї частоти для пілотів.
Федерація також запрошує пілотів до участі в обговоренні й інших нагальних питань, які потребують втручання Федерації.
