<<Утром — деньги, вечером — стулья или вечером — деньги, а на другой день утром — стулья">> (http://www.bibliotekar.ru/encSlov/19/73.htm)
монтер Мечников Часть І Общие сведения
Канівські гори (р. Дніпро, Черкащина) (http://7chudes.in.ua/info/346.htm)
Ця місцевість дуже мальовнича, красива, має незвичну будову і є прекрасною територією для відпочинку...
На південь від м. Канів на території Канівського державного природного заповідника розташовані Канівські гори, серед яких виділяються гора Чернеча (Тарасова гора) (http://7chudes.in.ua/userfiles/черкаси-канів2.jpg), Княжа гора (221,2 м) (http://wikimapia.org/#lat=49.7141021&lon=31.5439796&z=14&l=1&m=b), Мар’їні гори (224,4 м). Также в этих окрестностях:
(http://7chudes.in.ua/userfiles/черкаси-канів3.jpg) (http://7chudes.in.ua/userfiles/черкаси-канів8.jpg) (http://7chudes.in.ua/info/346.htm)
Трахтемирівське плато з розгалуженою яружно-балковою системою и Урочище Заруба. Хрест на залишках Зарубського Пречистенського монастиря
Чернеча гора в Каневі, де похований Тарас Шевченко, священне місце для кожного українця. (не летать и говорить шёпотом)
* Інформація надана Державною геологічною службою України
Княжа гора (221,2 м над рівнем Дніпра — 63 метри) карта - "тыц" (http://wikimapia.org/#lat=49.7141021&lon=31.5439796&z=14&l=1&m=b)
Летописный град Родень, в котором Владимир в 980 г. встречается со старшим братом Ярополком, мы отожествляем со славянским городищем, которое существовало в IX-XIII ст. на Княжей горе в устье реки Рось, что ниже по Днепру (6 км) от Каневского городища (ХІ ст.) на Греческой горе, куда согласно „Киево-Печерского патерика” приплыли „на лодиях константинопольские иконописцы” следуя в Киев между 1074-1088 годами. На картах 1870 года устье р. Рось находилась непосредственно у подножья Княжей горы. Однако развитие на Каневщине сахарной промышленности, особенно после реформы 1861 года, потребовало большого количества леса на дрова. Началась вырубка лесов и, как следствие, быстрый рост оврагов. Во время ливней овраги здесь выносили огромное количество песчано-глинистого материала. Особенно мощным является вынос очень разветвленного Хмелянского оврага южнее с. Пекари. Он состоит из 23 главных ветвлений и около 480 более мелких, длина достигает 8 км, а периметр с боковыми ответвлениями 120 км. В 1903 г. в течение одного дня вынос из оврага перепрудил р. Рось и сместил ее русло на 10 км ниже по течению р. Днепр.
В современном расположении, Княжья гора находится на Каневско-Пекарских склонах (между г. Канев и с. Пекари) в Каневском природном заповеднике, который был основан 30 июля 1923 года. Вокруг территории заповедника установлена охранная зона площадью 1353 га. (рубить низзя!)
Полный отчёт и доп.сведения о "варяжском острове", разделении Днепра ниже Канева на два рукава и их чередовании читать здесь... (http://www.club-roden.org.ua/index.php/2010-03-03-19-56-28.html?func=view&catid=13&id=132)
Марьина гора (224,4 м) (http://wikimapia.org/#lat=49.7275725&lon=31.5259069&z=18&l=1&m=p) вытянута в северо-западном направлении (преобладающее простирание тектонических элементов в этом районе) в виде крутосклонного холма, предшествует Княжей горе со стороны Канева. Это одна из наиболее высоких вершин заповедника, высота 224 метра над уровнем моря. У северного подножья Марьиной горы на террасе позднеантропогенового оползня расположена центральная усадьбы заповедника.
Легенда.
«Жило в граде Родне много молодых людей, которые защищали край от нападающих кочевников. В боях и многочисленных упражнениях оттачивали они свое умение владеть оружием. Самыми ловкими были Богдан и Марьяна. Во время борьбы с татаро-монголами защитники Родня мужественно защищали город. Когда упал в бою Богданко, Марьяна организовала сопротивление и вместе с защитниками мужественно дралась в овраге, что возле Родня, а затем отступила на соседнюю высокую гору, но силы были неравны, чтобы не попасть в плен, кинулась вниз с кручи. С этого времени народ начал называть овраг и гору, которая размещена по соседству с Роднем, — Марьин овраг и Марьина гора».
(http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476001.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476001.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476023.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476023.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476016.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476016.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476020.jpg) (http://m.io.ua/img_aa/medium/1347/60/13476020.jpg)
Вид на Днепр и Пекари с Марьиной горы. На Марьиной горе.
Рассматривать вопрос парапланеризма в районе г. Канева, с. Пекари, с. Хмельная можно, для рассмотрения необходимо выехать на место, поддержим.
(Историко-экскурсионный клуб "Родень" (http://www.club-roden.org.ua/))
Так что будем ждать пока кто-то будет первым
Ну дык информация для пионеров и даётся, так сказать, с высоты Googleлёта. Часть II Предметная (по теме)
Согласно ПОСТАНОВи КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 3 вересня 2009 р. N 928 Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, в Черкаській області (http://www.spadshina.com.ua/index.php?sID=23&itemID=382) кроме всего прочего зафіксовані наступні пам'ятки археології:
Городище літописного міста Роденя IX - XIII століття урочище Княжа Гора;
Городище "Гора Дівиця" IX - XIII століття с. Сахнівка карта "тыц" (http://wikimapia.org/#lat=49.5471268&lon=31.4352751&z=15&l=1&m=b)
вот последнее и есть, скорее всего, основной темой нашего разговора. Ещё исследователи называют данную гору
Три горы. Три сестры. (http://club-roden.org.ua/index.php/2010-05-11-08-32-49/detail/7/76.html) фото постом выше
Маршрут №1: Умань-Сміла-Городище-Корсунь-Сахнівка. полный краеведческий отчёт с картинками - тыц (http://kraeznavstvo.at.ua/index/sakhnivka/0-31)
Легенда села Сахнівки (http://kraeznavstvo.at.ua/news/legenda_sela_sakhnivki/2010-03-28-54)
За селом Сахнівка височіє дві гори. У народі одну гору називають Дівицею, а ту, що проти неї, – Пастушкою...
(фото по теме)
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image012.jpg) (http://kraeznavstvo.at.ua/index/sakhnivka/0-31)
Вид пагорбів біля с.Сахнівка.
З альбому малюнків Мюнца. Друга половина ХVІІІст.
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image014.jpg) (http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image014.jpg)
Справа Гора Пастушка.
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image016.jpg) (http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image016.jpg)
Зліва - гора Дівиця. За легендою, після того, як дівчина-Пастушка кинулася з неї, вдарив грім, розкололася гора навпіл і прірва поглинула усе ханське військо, дорогі килими, золото, срібло.
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image018.jpg) (http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image018.jpg)
Зараз тут і не золото, і не срібло, а місцеве сміттєзвалище. Легенду про сміливу дівчину знають майже усі сахнівчани, а про те, що на святому місці зробили смітник не здогадуються. В урочищі Дівиця колись був жіночий (дівочий) монастир. Може через те гора й зветься Дівицею? На самій вершині стояла церква, а на виступах – келії монашок. Дореволюційні статистичні джерела стверджують, що тут були знайдені невеликі хрестики, уламки дзвонів, кам’яна плита з викарбуваним на ній хрестом і двома грецькими літерами та інше дрібне церковне начиння.
А у 1900 році в урочищі було виявлено 500 грамів золотих зливків, численні вироби із золота, елементи трьох князівських жіночих головних уборів, золоті барми (намисто, що носилося поверх одягу) з емалевими зображеннями святих. Золоті монети грецького імператора Мануїла Комнена вказують на те, що скарб був захований у 1140-х роках. Найцікавішим артефактом є діадема з дев'яти пишно орнаментованих перегородчастою емаллю золотих пластин, яка належала княгині Агнесі, дружині київського князя Мстислава Ізяславовича. [Детальніше тут: http://www.kaniv.net/news.php?p=537&s=0].
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image020.jpg) (http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image020.jpg)
Та на цьому таємниці гори не закінчуються. На схилах Дівиці відомий колекціонер і скарбошукач француз В.Є.Гезе у 1901 р. виявив залишки понад 30-и напівземляних жител, у яких знайдено речі давньоруського періоду. Експедиція Інституту археології АН УРСР у 1949 році дослідила залишки укріплень городища і відкрила ще одне житло на посаді. Нижче від вершини гори було виявлено рів завширшки 4м, завглибшки 3м, по краю якого, очевидно, проходила дерев'яна стіна часів Київської Русі. Учені прийшли до висновку, що на Дівочій горі у 1034–1040 роках було оборонне поселення Остер, та його зруйнували монголо-татари у 1240 році і цей край надовго залишився пусткою.
У житлах, господарських приміщеннях, а також у культурному шарі навколо них знайдено різні знаряддя праці, побутовий інвентар XII–XIII століть. Виявлено, зокрема, наральники і лемеші, коси та серпи, ножиці для стриження овець, залізні кінські пута, ковальські молоти, ковадла і багато іншого. Знайдені речі свідчать, що їхні господарі займалися землеробством і ремеслом. Під час розкопок знайдено чимало предметів військового спорядження: залишки кольчуги, шаблі, наконечники списів, понад 150 наконечників стріл, 2 булави, а також кістяк людини з наконечником стріли у хребті та ін.
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image025.jpg)
Дослідивши гору Дівицю можна помітити сліди хижих птахів, зайців, а також чорну роботу скарбошукачів.
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image027.jpg)
Заросла гора непролазними дрімучими чагарниками, але на схилах, там де городи впритул наближаються до неї, краєвиди пречудові!
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image029.jpg)
Інша гора – Пастушка, теж має своїх героїв – Червоних комісарів. Тут радянська історія не мовчить, а у найяскравіших фарбах описує боротьбу революціонерів, комуністів, комсомольців. На східному схилі гори Пастушки встановлено пам'ятник ідейним натхненникам, які очолили перші поступи Радянської влади у Сахнівці. Цей пам’ятник, як і «альтанку випускників» (є лише напівзруйнований фундамент) закладали Сахнівські десятикласники 1978 року.
(http://kraeznavstvo.at.ua/Sela/Sahnovka/Pro_Celo/image031.jpg)
Дальше рассказ про само село Сахновка... (http://kraeznavstvo.at.ua/index/sakhnivka/0-31)
P.S. ...десь у 1946-47 роках, до Сахнівки приїхали два археологи з Москви. Мали якісь старі карти, папери. Цілеспрямовано обстежували дві гори біля села – Дівоча і Пастушка. ([url]http://narodna.pravda.com.ua/history/4707e407a7626/[/url]) Після якихось замірів, вчені найняли бригаду копачів, що ремонтувала дороги. Почали розкопки. За кілька днів, лопати заскреготіли об метал. Зробили обкоп, зрозуміли, що то дві великі металеві скрині. Обережно витягли їх на поверхню. Викликали міліцейську охорону. Заборонили підходити до скринь і відривати. Знахідку почистили, оббили дошками, підводами доправили до станції. Відправили на Москву.
Через три місяці, на адресу бригадира копачів прийшло 25 тисяч карбованців премії. Небувала на ті часи сума! Кажуть, Сталінська премія теж десь так оцінювалася!
Бригадир чесно, поділився з товаришами. Згадують, що такої потужної пиятики у Сахнівці ще не було...
На залишок коштів, бригадир побудував паркан.
Селом довго ходили різні чутки. Кажуть, що в одній скрині була старовинна коштовна зброя, а в іншій гроші і золото. Але, достеменно, ніхто нічого не дізнався.