wings : Параплан : Парамотор : Планер : Кайт : Paragliding : Paramotoring : Gliding : Kiting : Форум
Путешествия, приключения, поездки по Украине и за её пределы => Отчеты => Тема розпочата: Дмитро від Листопад 09, 2013, 19:02:58
-
Кілька тижнів тому вдалось нарешті побувати в Бірі. Спробую поділитись інформацією та враженнями.
Летів з України разом з Олексієм - досвідченим провідником по Індії та Ігорком з Середнього Студеного, який ще досі там мерзне під снігом вище старту і +8С в долині, але за два дні поїде жарити попу в Гоа до зими ;D. Квитки купили за місяць по 610 $ у дві сторони Київ-Алмати-Делі з недовгими пересадками. Віза коштувала 40$ без особистої присутності в посольстві, при цьому анкету заповняли майже як-небудь (головне не мати родичів у Пакистані :o. Для пілота на державній роботі термін поїздки розраховано ідеально – з вечора п’ятниці 11.10 по вечір неділі 27.10. Летіли комфортно А320-ми Airastan’и з нормальним обслуговуванням без затримки вильотів. Правда, в Алмати на пересадці відношення як при кінці СССР, – «шо ти должен».
Індія – так як і думав, - це, звичайно, культурний шок.
Замість того, щоб вранці 12.10 з аеропорту замовляти таксі до Біру за ~150$, яке їде 12 год, тобто прибуває вночі, а водії не завжди знають дорогу, а точніше, об'їзди по передгір’ї з врахуванням ймовірних нових обвалів, ми послухали Олексія. Взяли державне таксі по передоплаті до базарного райончику Делі. Коли вишли, моє перше запитання «їх тут шо, - палили?». Виявляється - ні, це була звичайна вулиця, не гірша і не краща ніж інші. Страшне перенаселення – всюди люди, займаються дрібним бізнесом – продають, везуть, щось виготовляють в ремісничих будках (розмірами з наші гаражі) на перших поверхах. Але люди не злі – нормальні добрі люди, - не дістають туристів, не хапають за руки, не клянчать, нічого активно не тулять (на противагу спогадам з туристичної Туреччини). Моє враження – в Індії безпечно навіть вночі в бідному районі. Мабуть, така не популярність кримінальних злочинів пояснюється релігією з древніми коренями поваги до всього живого. Індус-велорікша з найнижчої касти буде не нав’язливо чекати замовника, відпочиваючи серед десятків таких самих рікш цього ж закутка вулиці – ніяких амбіцій але і явного незадоволення життям чи голоду я не бачив.
На базарно-готельній вулиці ми зняли номер за <7$ на 3х до вечора, де залишили речі, відпочили та трохи погуляли. На вулиці в Делі +27С, досить волого, низька інверсія, запах карі, ладану, недопаленого газу з двигунів моторікш. Тротуарів майже ніде немає, - люди ходять біля машин, потовчених з боків, деякі з демонтованими боковими дзеркалами (щоб не вбити перехожих), всі бібікають, ніхто нікого не пропускає. На переходах можеш чекати хоч до старості, «кто сільнєє і побольше – тот і прав!». Покриття великих багатополосних доріг, особливо в Делі, майже ідеальне. Корови на вулицях – як пси, - їдять зовсім те трафку, а риються в смітниках.
Під вечір на метро, в якому шманають як на митниці через металодетектор (бояться терактів), за 2,7 грн поїхали на північний вокзал Кашмірі-гейт. Метро Києва чи Харкова у час пік – безлюдна пустеля! З автовокзалу, по формі як АС1 і по суті як АС2 у Львові, кожні 20 хв відправляються автобуси у всіх напрямках. Ми поїхали середнім класом де-люкс (не паблик і не Волво) за 14$ до райцентру Байдж(і)нату – 13 км від Біру. Протягом дороги – 12 год – не довше ніж на таксі, автобус зупинявся біля «ресторану» на 30 хв на перекус «олінклюзів» за 2,5$ - що видалось доречним. З Байджінату до Біру на таксі за 5$ на всіх.
Спочатку поселились в готелі Sangrai на 2 дні, здається по 3,7$ з людини. Але халепа – оскільки Бір це тібетська колонія (Китай-Америка-політика), тільки тут необхідна реєстрація – особиста в муніципалітеті Дарамсали за 80 км дорогами, по >2 год в одну сторону! Ну це просто маразм! – хіба таке може бути в нормальних людей? І цього року дуже суворо – поселятись в приватних будинках не можна, а власники готельчиків заграють з ранку до ночі – або їдь реєструйся або виселяйся. І всі – і американці, і росіяни, і новозеландці чемно поїхали і зареєструвались. Ми ж не хотіли тратити цілий льотний день і переселились завдяки трудам Олексія в приватну хату до танкіста, котрий 28 років служив в армії і плював на перевірки - за 14 грн/день на 11 днів!
За останній рік рупія впала – 60 рупій/$ на чорному ринку і развадняк 56,88 р/$ в аеропорту, бензин подорожчав до євро/літр, і таксисти на Сузукі-Маруті-Альто (тіпа Свіфт але 0,8л), які беруть 1л/13 км по горах і 1л/17-18 км по трасі, вже не хотіли везти на старт з перепадом 1 км менш ніж за 8,3$ трьох-чотирьох людей. Коли ми приїхали – погода тільки починалась і база була нижче старту, 2 дні приходилось стартувати між хмарами, деколи в хмару, - їхати вниз не хотілось. З третього дня почались нормальні маршрутні польоти. Старожили жовтневого Біру кажуть, що цей раз була феноменально низька база. Долина практично на працює, все видувається в гору. Те що база різна на різній висоті відрогів – це зрозуміло, але вперше побачив як база кожен льотний день опускається з 10:20 до 16:20 на 1 кілометр, наприклад, з +700 над стартом до -300. Ще більше добило, що на тому ж хребті, на такому ж рельєфі, кілька кілометрів на захід від Палампуру база понижується на один кілометр, - тобто стрибаєш собі від відрогу до відрогу, а тут раз – вилітаєш, а на наступному аналогічному відрожику хмари під ногами (перші 3 дні), або взагалі все в хмарах, і немає куди летіти, розвертаєшся. Правда два дні все ж вдалось пробитись до Дарамсали через дирки між хмарами, місцями зі шквалами попри локальні грози зі стінами дощу за спиною, і навіть з поверненням за Палампур.
Якщо на заході щодня розвивались локальні грози, і як рано б не вилітав, як швидко кожен наступний раз би не летів, частіше на «контрольному» відрожику, десь на рівні Ракха приходилось розвертатись через суцільну хмарність і грози; на схід завжди стояла гарна погода. Одного разу вдалось долетіти до Манді – крайньої східної точки долини з нормальними посадками. Літати на схід до рівня Падхару з поверненням взагалі не проблематично, не зважаючи на пониження рельєфу і низьку базу в другій половині дня.
Цікаво, що на рівні «360» і трохи далі – суттєвий вітер з долини.
Взагалі, хто думає що літати в Бірі халява, дещо помиляється. Так, усі відрожки завжди працюють, як з південно-східної, так і з південно-західної сторони; від трейн-стейшн до Дарамсали зовсім немає роторів; навіть не відчув циклічності погоди – термік іде за терміком, головне терпіння; не було надсильної, дуже рваної термічки, переважно не більше +3 -3. Але, завжди низько над рельєфом, крутиш метри від каміння, шмаляє не слабо - завжди працюєш всім тілом, розслабони тільки на переходах. Хоча, ніяких критичних ситуацій, всього 2 фронталки, кілька асиметричок. Під час кожного польоту ловив себе на думці «як ті люди літають з видовженням більше 6?». З іншого боку, багато пілодів з сосідньої країни з кількагодинним нальотом вважає справою честі купити ен-Ц і крутити біля старту половина спіралі в плюсі, половина в мінусі, - більшість, як не дивно, залишаються не ушкодженими :apstenu:.
За 12 льотних днів вдалось налітати 40 годин. Один не льотний день їздили в Маклеодгандж – місце проживання Далай-лами за сувенірами. Летіти на наступний хребет на 4х – 5ти-тисячники можна було півтора рази, - перший день набрав за 4 км і спостерігав як туди перелітає народ, - зупиняла відсутність знайомих у цих групах, відсутність шляхів евакуації з другого хребта (тоді не було змагань і вертольота), нерозуміння тактики перельоту назад на перший хребет, незнання, що є таке село Барот, де можна сісти і вернутись через перевал в Бір (галімі відмазки :) ). Натупний раз достатньо висока база була за день до від’їзду :'(.
Враховуючи, що харчувався я в «гламурних» ресторанах по типу Сурія-класік у Суреша, в тібетців і у френдз-кафе, а для поїздок надавав перевагу таксі, тобто ні в чому собі не відмовляв, усі 16 днів Індії мені обійшлись в 500$, а Ігоркові, який добирався виключно паблік-басами і харчувався на вулиці у «мама-джи» за 1 $ - десь до 300$.
Тобто, - літати в Бірі можна, і це не дорого і не тяжко. Мабуть, краще вибирати не змагання з короткими маршрутами туди-сюди-на штатний лендінг, а вільні польоти від Дарамсали до Манді, на наступні хребти, а також на бівак з досвідченими провідниками.
Зліпив два відео – одне про індійський побут, інше про польоти, - сильно не кóпайте за якість і нарізку – я на то ся не вчив bravo
Індія - Бір 2013 (http://www.youtube.com/watch?v=dTSr2hqgqgQ#ws)
Бір 2013 частина 1 (http://www.youtube.com/watch?v=Cz-EYyPzkoA#ws)
PS: кілька днів тому за Дарамсалою випав сніг, і бівачники з Прибалтики змушені були сидіти на горі 3 дні, в останній день майже без їжі, сьогодні протоптали стартову площадку і злетіли вниз :fly:
-
Діма - молодець! Прекрасний звіт, дочекався!
-
дмитре, дякую - класно все виглядає! Відео - залік! :fly: і музика правильна - все грає. Виглядає, що треба раніше туди їхати, раз база була низькою, а ось і сніг випав... Якщо взагалі їхати... pivasik
-
Дмитро- дякую що поділився враженнями! ;)
А-й! молодець! ;D pivasik
-
bravo bravo ukraine pivasik
-
Дуже прикольно!В наступній подорожі я теж в "долі"!
-
раніше - мусони, пізніше - сніги, їздили в сам раз
-
Цены выросли. Я первый раз был в Бире в 2008-м, у нас получалось на человека жилье 1.5 доллара, завоз на старт 2 доллара, и в 6.5 помещался завтрак с ужином. Итого десятидневное пребывание обошлось около сотни. Уже на следующий год я оставил там двести.
А погода меняется везде, и Бир не исключение. Наилучший период там с 15-го октября по 1-е ноября, но летают обычно весь октябрь и ноябрь.
-
Костя, Бир все равно остается сравнительно бюджетным местом. Дорога самое дорогое.
Хуже, что индусы с каждым годом усложняют жисть всякими проверками-документами. Ехать в Драмсалу за регистрацией - вот энто пичалька :'(
-
В прошлом году нас тоже пугали этой регистрацией. Мы просто отморозились, и никуда не ездили. И никто у нас ее и не спрашивал. Как я понял, эта регистрация нужна была только для тех, кто жил у тибетцев, а не у индусов.
-
Дякую, Дмитро! Цікаво, треба спробувати :)
-
Дмитро, Олексій, Ігорко - молодці!
Дмитре, дякую за цікаву розповідь і відео.
-
Да Дмитро ви Молодчаги,і політали і цікаве побачили. ukraine так тримати я радий за ваш відпочинок pivasik.
-
Неплохой видеоотчёт. ukraine
-
Хороий отчет!!! Так и хочется в Бир поехать... :fly:
-
Бір - Дарамсала 2013 частина 2 (http://www.youtube.com/watch?v=Wm-5Snzs2Ho#ws)
-
Відео класс!
Тільки відключи в ютубі стабілізацію...
-
по описанию погоді похоже на Бир 2006 года
заметил что сейчас стали регулярніми и наверное массовіми полеті на север за долину на следующий хребет, даже в одиночку
-
Не совсем так.Летают в большие горы(водят некоторые инструктора)очень небольшие группы,заходя недалеко.Столкнулся с лютым холодом и огромной разницей погоды между хребтами,крайний полет были мысли уйти в долину и добираться пешком.Соблазн сходить большой,очень красиво,но и сурово,высоты под 5000м.Думаю,что массовыми эти полеты не станут - очень жестко,хотя может и можно угадать погоду.
-
Ух,класно! bravo
Був би я з тобою - вибрали б собі на горизонті вершинку,назвали б її Пікуй - і вперед ;)
-
Да уж,желающих было мало. ;D
-
Діма, ну ти й ОРЕЛ !
-
Дімака відео супер! Я радий за тебе! pivasik можеж відкривати рекламну агенцію.Думаю що після таких роліків буде більше народу відвідувати цю країну. :parapente3:
-
А как там с едой, водой? я не любитель острого. есть ли там возможность поесть где-то нормально?
-
Поесть нормально можно, но без острого не обойтись. Вода тоже всюду продается.
За две недели среди десятков людей не слышал чтобы кто-нибудь отравился – санитария на высоком уровне ;D
-
*
-
Дім а мені інтересно ти як лікар ПРИВИВКИ якісь робив перед поїздкою clizma чи так :t0322.gif: прямо на місці
-
так - прививки на місці! але не такі :t0322.gif:
а навіть не можу описати в ефірі які trava :vidixay:
-
Та не надо там никаких специфических прививок. Просто надо соблюдать несколько простых правил гигиены и всё.
По крайней мере в Бире.
Там же в Бире нормально с едой. Поселок постепенно превращается в туристический центр, поэтому в кафешках можно спокойно питаться.
Мы как-то с приятелями по дороге с Амритсара вообще поели в обычной придорожной дабе. И ничего! ;) Россияне же отказались там есть, и голодали еще 4 часа. :)
-
Дім а мені інтересно ти як лікар ПРИВИВКИ якісь робив перед поїздкою clizma чи так :t0322.gif: прямо на місці
Что касается всяких кишечных инфекций, то они у них в Индии свои. Т.е. возбудители отличные от наших. Поэтому наши лекарства на них не действуют. В 2011-м рядом с нами жили прибалты. Бывалые партни - летали биваки в окрестностях Бира. Но один из них подхватил какую-то местныю кишечную болезнь. Два дня мучился не выходя из туалетной комнаты, пока местные врачи его не привели в чуство какими-то местными лекарствами. Никакими другими способами пойти на поправку не удалось.
З.ы. Дабы не нарваться на такую же неприятность я каждый вечер пил крымский коньяк :t0322.gif: с рошеновской шоколадкой. Заставлял себя пить буквально через силу ;D
-
Бір 2013 частина 3, заключна (http://www.youtube.com/watch?v=9uS08g6wSy8#ws)
-
Полеты вдоль рельефа между облаками - очень красиво :)