Багато питають - тому все ж опишу свою пригоду.
Погода була термічна і не виглядала зі старту якоюсь надто різкою, були фазові задувашки але я б не сказав що були дуже різкі пориви. Часом стихало потім знову роздувало.
Роклались на схилі під деревами, так як під час посилень з чубка над ліском стартувати було стрьомно.
Тому стартували в розвідку подинамити майже постійно з косячком, окрім окремих випадків коли задувало "в лоб". Після 13.30 птахи впевнено і масово наярювали в потоках.
Підійшла чергова фаза. Риков і Данилюк стартанули і впевнено вкрутилися на висоту. Ми з Остапом заплутались крилами і поки розплутались фаза підздохла. Я вирішив ризикнути, зробив пару галсів і злив під гору. Сів мінус 95м (самий низ схилу над селом) чуть правіше перегибу. В момент посадки в тому місці був глухий штиль (ну а де ж взятися вітру під самою горою...?).
Згоряча плюнув з крепким слівцем шо я такий лашара і тепер треба перти вгору. Оглянувся - штиль.
За пів хвилини зарухався легенький вітерець, якому я дуже зрадів, бо зможу підняти крило і вибігти з ним на верх. Нехай воно мене тягне а не я його
Повернувся до крила, (воно було наполовину розкладене - сама серединка), взяв в руки брейки і навіть не встиг взяти за А-ряди щоб розправити.
Якась охєрітєльно потужна сила швирнула крило різко вліво, потім вправо і за секунду мене як якусь пір'їнку вертикально вистрілило вгору. Причому тією наповненою серединою крила. Всі бокові стропи + брейки в руках були навіть не навантажені. Я рефлекторно спробував відловити крило, але хід брейків був безмежний - натягу на крайніх стропах нуль. Мене перло вгору 2-3 сек на кількох м.кв. параплана і кількох стропах. Нагадаю що моя злітна вага 132 кг!!! (це вже потім я подумав що було б якби там був пілот вагою 60-70кг
) Потім крило крутнуло вліво, по інерції підвіска ще докрутила в твіст в пів обороту, я побачив схил перед собою (візуально було метрів 8-10 під ногами) - прострілила думка - ну ща впічатаюсь і тут же розвернуло в норм положення - руху в напрямку схилу не було. В верхній точці коли підйом припинився в мене навіть виникло враження що зараз розправлю крил і полечу. І тут же ця надприродня сила виключилась і я з тими ж ненагруженими брейками і крайніми стропами посвистів вниз. Встиг навіть відчути невагомість.
Ввалився плашмя на спину вертикально дивлячись в центр крила. Відразу після контакту з планетою по спині вдарив миттєвий незрозумілий біль, який я ніколи не відчував і не знав що таке буває. Враження наче зі спини на тебе виплеснули відро з окропом. Також голова сильно відкинулася назад і я досить сильно приклався потилицею об землю. Підсвідомо на видосі видав звук типу А-а-а-а-а, як в фільмах про Рембо. Думка одна - я зламав спину і тепер я інвалід. Правда протягом мабуть п'яти секунд цей різкий біль плавно зійшов на нуль.
Також від удару забило легені і нормально сказати в рацію я зміг тільки через кілька секунд. Взяв рацію і сказав шось типу "я сильно забився, потрібна допомога".
Поки чуваки на старті відчіплялися з підвісок і розганялися в мою сторону, я пролежав ще пів хвилини не рухаючись, бо пам'ятав - якщо спина - то не можна. Почав рухати пальцями ніг і рук - все ок. ТОді плавно перекотився і почав сідати. Спочатку сів потім встав і тут же сказав в рацію що зі мною все ок, бігти до мене вже не треба. Запустив BIOS - всі органи впорядку, нічого сильно не болить, рухаюсь норм.
Запаска нерозчекована лежала збоку
, а ручка запаски була на місці на підвісці на своїй ліпучці!
Короч при падінні все повітря яке було під дупою, всередині підвіски і в муссбегу розчекувало "замочок" який утримує фал і виплюнуло під тиском запаску назовні. Але ліпучка ручки не дала їй відлетіти далеко і конверт навіть не розчекувався. Також всередині підвіски порвалися всі "перегородки з тонкої тканини".
Весь таз на себе прийняв мусбег. Хребет прийняв на себе багажник - всі речі (рюкзак, концертіну, шмотки і т.д.) я завжди скручую валіком і стягую ліпучкою якою стягується крило. Поперше так зручніше запхати в багажник а подруге получається такий собі протектор товщиною в 30 см. От цей "протектор" повністю відловив мій хребет!!! Я відчув цей "валік" всією спиною.
Вже як приїхали додому після двогодинного сидіння в авто - нило в районі обох нирок, нило в животі де всі кишки, боліла шия, особливо якщо повернути голову, трохи крутилося в голові і нило в потиличній частині голови. За добу все майже пройшло, зараз тільки підниває в районі нирок і болить шия якщо різко крутити головою.
Шолом і підвіска відпрацювали свою ціну в кільканадцять разів (тепер я знаю для чого в інтегралах на потилиці такий "чубок", думаєте для краси чи аеродинаміки - а виявляється ні
) у мене з того "чубка" аж фарба відколупалася, і це при падінні на грунт з травою, і пощастило що при ударі навантаження розпреділилося по великій площі а не прийшлося на одну точку, навіть при бажанні якось згрупуватися я б тупо не встиг + трава і відносно м'який весняний грунт на схилі. Ну і після падіння було обідно аж до сліз - враження що йшов по вулиці і тобі хтось ні за шо ні про шо дав по морді. Я не робив нічого неправильно і не було ніяких візуальних признаків каки. Я навіть досі не розумію чи то був смерч чи шозанах? Просто поривів вітру вистрільної сили і настільки короткої трималості мабуть не буває?
Висновки для себе:
- Нєхєр їздити на польоти ранньою весною в гори коли показує термічку якогось там моцного класу. Учльоти сидять вдома або їдуть тільки на шашлик - без крил!
- Ніяких супер полегшених коконів і ультратонких протекторів/аірбегів! Пустий багажник дозаповнювати надувними протекторами (є такі? як нема то зробити самопальні)
- В штирево озиратися постійно, навіть перед тим як просто розкласти крило.
- Не можна в таких умовах їздити самому, або стартувати там де тебе не видно іншим пілотам! Накрайняк перед стартом поза зоною видимості - доповідати в рацію - "я такий-то стартую там-то".
- Завжди мати справну і заряджену рацію і телефон там де до них можна дотягнутися обома руками з будь-якого положення! Навіть якщо ви повисли догори дригом чи вас чимось привалило. (для телефона - нагрудна кишеня, накрайняк кокпіт)
- Шолом справжній сертифікований. Всі лижні, скейтерські, альпіністські і т.д. в топку!ПС: хлопці, які бачили все зі сторони - напишіть теж. Може я щось опустив, чи під враженнями приукрасив. Сам не розумію траекторію руху і що було крилом під час підйому і падіння.
