Всім привіт.
Дивлячись що гілка "мовчить", вирішив поділитись про наші польоти 22 березня.
Віндгуру обіцяв весь день досить сильний вітер, на вечір стихання, і рівний захід. Весь день мало бути сонце, тому вирішено - їдемо, спробуємо!
Приїхали, поставили авто в самому низу, біля дороги - сніг не дозволяв проїхати, і пішли пішки.
Прийшли - на схилі краса - сонце сяє, птахи літають, вітер дує!) Десь спереду на схилах бачимо - копошиться лисиця. Поміряли вітер анемометром - 6-7 м/с, в м"яких підсиленнях до 9 м/с. "Сильно дує, почекаємо" - вирішили, і пішли вниз по схилу прогулятись. Внизу дув вітер близько 4 м/с. Сполохали зайця, який ховався в комишах під горою)
Погуляли, вийшли на гору - вітер все той же. Так як вже літав на цьому місці, вирішив стартувати трохи вище середини схилу, і "прощупати" повітря. Старт, впевнений під"йом на рівень гори, потім вище - вітер сильний, але не турбулентний, навіть враховуючи термічку літалось м"яко і комфортно (весь день), тому - літаємо!
Відпрацьовували старти з А і С рядами - так саме зручніше в сильний вітер, інакше, просто за А ряди - тягне будь здоров, і старт провалюється.
Тримало гарно, можна було літати скільки хочеш - динамік плюс термічка, але все ж динамік неоднорідний, між терміками "виживаєш", але то зрозуміло - в подібних малих ложках це нормально. Набори були, на око, максимум 20-30 м над горою. Більше ніяк, як не крутись.
Замітив цікаву особливість - наявність виражених поточків по краям ложки! Наприклад, ось в правому відрогі ложки, на фото, під номером 1 відчувалось як швидкість виростала відносно землі, і термік "засмоктував" крило вперед і вгору - відчуття дуже цікаві і незвичні) Або повертаєш наліво, а крило тягне вправо. Але все одно високо не піднімало. ТА і там може бути турбуляка від тих виступів, тому старався там не затримуватись на малій висоті. А от в місці під номером 2 постійно сходили потоки - там навіть снігу не було. Але не було висоти, щоб полетіти туди і спробувати щось викрутити...
На лівому відрогі термічка "підсосувала" ще більше, ніж на правому, здавалось що термік сходить в районі тих сосен, що видно на фото, під горою. Або, можливо, тригером працювало те озерце з очеретом, що видно правіше.
Літали до самого вечору, поки вітер не почав стихати, а при 5 м/с там вже не політаєш.
Загалом, красива місцина, але, як на мене більш для того щоб розім"ятись перед сезоном, або коли взагалі нема потрібного вітру, для різноманіття. Так як як не старайся - в мене за всі рази вище 30 метрів не вдавалось набирати, та і в інтернеті я не знайшов інформації щоб хтось тут набирав, і улітав (та і не можна тут високо набирати - поруч Васильківська авіабаза).
У кого який є досвід - скільки максимум набирали, може хто помічав якусь специфіку місця? Буду радий прочитати.
P.S. Такі красиві сліди побачив з повітря, коли кружляв над правим відрогом ложки - сліди досить великого звіра, пір"я - і сліди обриваються. Може то звірі теж бавляться польотами - на гору, і полетів?
І ще цікава картина - дивишся на небо - літають собі різні птахи туди-сюди, тут вітер починає підсилюватись - підходить термік, і через хвилину вся ця хаотична маса птиць організованно кружляє у великому вихрі, крутячи спіраль в потоці! Просто вражаюче!
