Запустили чайника на "мясо" на 5000 м. або пригоди в грозовій хмарі...

[Ozz]

В суботу 29 серпня сталася "пригода" яка, я думаю, потребує того щоб бути описаною на форумі, хоча б для того щоб інші молоді пілоти не повторили чогось подібного.

Якщо коротко - молодого пілота затягнуло в грозову хмару на висоту 5000 метрів. Після тривалої боротьби за життя він на запасці приземлився за 65км від місця старту. сам пілот крім шоку і обмороження не отримав травм взагалі. Також цілим є його спорядження.

Спробую описати все по порядку.

Ми приїхали на старт в в с.Підгородці десь близько 12 години, було тепло приблизно 26-28 г.ц. на небі жодної хмарки і що нас засмутило - майже повний штиль. Але на гірку досить часто сходили потоки, вони ще були заслабі для того щоб літати тому ми сиділи і чекали розвитку погоди. Прогноз на цей день давав південно-західний вітер, силою до 4 м/с і на вечір десь після 20 незначне посилення, розвиток грози і дощ.

Десь по 13 годині до нас приєднався герой цього триллера Тарас Канафоцький (всім відомий як "Тарас з Городка"). І тут почало задувати. За 30 хв задуло досить потужно але вітер був дуже добрий для динаміка на південно-західний схил. (хто був в підгородцях той знає). Дуже активно почали форуматися хмари. Менш ніж за 30хв сформувалася "дорожка" в напрямку трускавця. Тарас, як завжди, першим розклав крило і стартував в динамік (ми ще пожартували "О! чайнік сам на мясо полетів"  ) за 10 хв за ним стартував я, і коли ми преконалися що літати спокійно і безпечно за нами стартував Роман Данилюк. Всі троє літаємо на стандартах. Тарас на DiSCovery 3, я на DiSCovery 2 і Роман на Aeros Style. Тарас перший вибрав над схилом висоту і ломанувся по вітру. Ми з Романом ще кілька хвилин політали над гіркою потрохи набираючи висоту і полетіли за ним. Вітер був досить сильним до 8-9 м/С (проти вітру Д2 летів дуже повільно але летів)  не ковбасило і досить круто піднімало. Відразу насторожувала форма хмар довкола. Вони мали сильний вертикальний розвиток, потоки були широкі і такі самі широкі місця зливу. Якось промайнула в голові чиясь теза що перед грозою пре усюди я подумав що впринципі умови на даний час не є небезпечними а при подальшому розвитку в гіршу сторону можна буде злити висоту. Я побачив що Тарас уже віддалився від нас десь на кілометер і валить по вітру з помітним набором. Роман ломанувся за ним а я крутився над селом роздомуючи летіти за ними чи ні. Відразу скажу шо у нас давно була мрія поетіти з Підгородців до Трускавця і коли я зрозумів що така погода це шанс - ломанувся за ними, не викручуючи потоки до кінця. Я просто набирав 100-150 метрів і ломився вперед, коли втрачав висоту знову вкручував кількасот метрів і далі по маршруту. Ця тактика виявилася програшною бо перед останнім перевалом попав в сильний злив, зрозумів шо летіти до тТрускавця в роторі буде сумно і небезпечно тому сів на перевалі біля дороги яка веде в Трускавець.
Як тільки я приземлився позвонив Данилюк повний щастя що сів в трускавці та ще й біля ресторану на території готелю "Ріксос" де його вже вгощають гарним німецьким пивом. Ми домовились шо я буду йти пішки з перевалу а він поїде по мене назустріч.
Вітер посилювався, хмари ставали вищими і більшими, зі сторони Стрия це дуже було подібне на грозовий фронт. Я дещо здивувався адже прогноз прогнозував таке на пізній вечір і певною мірою втішився що вже на землі. Всетаки безпека понад усе. 
Десь за 40 хв після моєї посадки ми сиділи в ресторані, наминали страви і радувалися першим маршрутом до Трускавця.

Тут починається саме цікаве.
Кожні 5 хв ми назвонювали Тарасові. Телефон був недосяжний. Через кілька спроб ми стали хвилюватися бо розуміли що якщо він сів то сам би позвонив похвалитися своїми досягненнями. Потім подумали що телефон розрядився але продовжували назвонювати. Десь за 30 хв Тарас взяв трубку. Роман замість того щоб спитати як його справи почав хвалитися своїм досягненням але через кілька секунд вираз його обличччя змінився. Я почув слова "гроза", "5000 метрів", "запаска".
Тарас сказав що він в якомусь селі за Стриєм і він цілий і неушкоджений. Роман негайно організував машину за ним (бо має в Стрию власний магазин і транспорт).

Менше ніж загодину Тараса доставили до Романа додому. Там ми вже його чекали. Тарас вийшов з машини цілий і при памяті :-) Ми почали його розпитувати і від його розповідей мороз пробіг по шкірі. Люди які його рятували після на запасці надали йому першу допомогу а також повністю дали сухий одяг. Параплан, запаску і підвіску вони спакували у великий поліетиленовий мішок. Це було суцільне місиво води, болота і тканини. Підвіска ціла але в кілограмах бруду. Так само як і все інше. Далі я викладу фото і відео щоб ви могли переконатися шо з ним відбувалося після того як його запаска стала парусом в шквальний вітер і кількасот метрів тягала його по полю. Відмивали параплан шлянгом розвішуючи його на паркані. З дюз намили кілограми болота, води, листя і качанів кукурузи :-) Мобілка замокла в кишені підвіски і не вмикалася. Варік відірвало від контровки і він теж вийшов ладу.
Цікаво те що параплан, стропи, запаска і підвіска неушкоджені... як і сам горе-пілот.

Я думаю детально про свої пригоди в грозовій хмарі і його боротьбу за життя він напише сам.

Продовження буде...

Тут я змонтував з кількох кусків відео яке він зняв за кілька хвилин до "пригоди".

[Сергій Прокопенко]

крута

так а чего запаска-то? Сложило?

[Ozz]

он еще напишет.

Снижался с дождем который выше 2500 метров был градом. Параплан был Очень мокрый (наверное и вода в дюзах). Испугался скорости снижения -8,5 м/с землю начал видеть на вісоте приблизительно 650 метров. На поле что-то палили и дым с большой скоростью стелился по земле. Испугался и на высоте 250-300 метров кинул запаску. Она сразу не вышла и тилипалась рядом с ним. Тогда он подтянул ее к себе и изо всех сил швырнул второй раз. Перед землей правильно сгруповался, втянул шею. Контакт пришелся восновном на подвеку и затылком. Ударился головой но шлем свою работу сделал. После этого запаска стала парусом и еще 250 метров тягала его по полю. Погасить он не мог так как не мог контролировать руки после обморожения и шока. Помогли люди которые неподалеку сажали картошку. Они же его и отогревали.

Есть фотки места приземления, кукурузы и "траншеи" которая после него осталась :-)

Я думаю скоро он выложит свои "мемуары" 

[Perevalov]

всем привет.реально интересный ролик .наводит на разные мысли.У пилота, которого засасывает в облако, постоянно веселое, без тени озабоченности происходящим, лицо.Тут два варианта либо он совсем неопытный, начинающий пилот и  не отшибает ,что вокруг происходит, либо ему не сказали ,что в грозе летать нельзя и тогда интересно  кто его учит? Для предотвращения засасывания в грозовое облако придуманны штатные способы потери высоты.Уши -4 м в сек,большие уши-6 м в сек,винговеры-4м в сек,в-свал-9 м в сек,спиралдайв-до 25 м в сек,задний свал -до 14 м в сек.Эти действия желательно предпринимать заранее по мере необходимости предотвращая влет в грозовое облако.Это большое везение ,что полет закончился хорошо.Ну а инструкторам совет -не запускайте чайников на мясо в грозовое облако на высоту 5000 метров.А летая в маршрутные полеты желательно иметь радиостанции

[Сергій Прокопенко]

На видео все видимые признаки приближающейся жопы, даже если не принимать во внимание что ОБЕЩАЛИ по прогнозу грозовое развитие Полет в плюсах выше кромки при полной тени и черных облаках....Меньше знаешь - крепче спишь. Моя любимая пословица.

ЗЫ вот так начитаюца люди книг про грозы, смерчи, сложения и прочее, а потом летать боятся

[Дмитрий Белкин]

Вот и мне показалось , что  настроение у пилота хорошее и бодрое. Либо пилот просто не знал, что происходит, либо очень смелый. Наверно он на нашем сайте начитался  умных статей про полеты в облаках и в грозу .  Очень хорошо, что все обошлось….. 

[KOT]

С днем рожденья!!!!!!

[Ozz]

вот и начался "разбор" полетов - собственно для этого и писали. Я все пишу как есть, ничего не приукрашиваю и не скрываю.
Собственно вся фишка в том что пилот с теорией ознакомлен очень хорошо. И всем понятно что шел на такое осознано. почему? это он сам напишет. Понятно что выводы после пришествия он сделал правильные.
По погоде на старте мы предупреждали и уж точно лететь в сторону фронта никто не собирался. Решение он принял сам уже в воздухе (говорил что очень хотел долететь до Львова  )

За трускавцом по курсу маршрута он увидел дождь и решил облететь его справа - изменил курс в направлении Стрыя - до стрыя маршрут был нормальным. За Стрыем он снизился до 300 метров над стартом (~700 над долиной) и тут поперло вновь. Думаю в этот момент еще можна было сливать высоту. Но азарт взял верх и наверное он решил подобрать там гре "прёт". Ну вот и поперло. Понял он что был неправ в туче на высоте более 2300 метров. Пробовал крутить спираль на снижения. Врезультате так раскрутило что отпустил обе клаванты и получил авторотацию вверх   Говорит что так вдавило перегрузкой что слегка потянул мышцы с одной стороны шеи и не мог дотянуться до противоположной клеанты. Делал Б-срыв. Но в таком режыме было то -1 то +1. Когда руки обмерзали и он утрачивал контроль и отпускал клеванты его резко перло вверх. Таких попыток он делал много. После каждого выхода получад "дискотеки" из полного набора "упражнений".
+ одежда, был в простых штанах и свитере. Говорит (и мы видели по одежде) что промок насквозь, в подвеске по попой была лужа. И все это при температуре -5... Хуже всего тряпочные перчатки изза которых руки замерзали быстрее и сильнее. Понятно что снять их он не мог.  Такие дела...

[Андрій Чучко]

всем привет.реально интересный ролик .наводит на разные мысли.У пилота, которого засасывает в облако, постоянно веселое, без тени озабоченности происходящим, лицо.Тут два варианта либо он совсем неопытный, начинающий пилот и  не отшибает ,что вокруг происходит, либо ему не сказали ,что в грозе летать нельзя и тогда интересно  кто его учит?

Учу его я 
Точнее не учу, а пытаюсь по возможности как можно быстрее передать ему весь свой опыт 
Не успеваю, очень быстро улетает 

Собственно достаточно было увидеть несколько его первых подъемов крыла на земле (с нуля)
и нескольких первых слетов (около 2-х месяцев назад), чтобы идентифицировать очень способного учлета.    Как оказалось даже черезчур 
Крутить термики начали чуть ли не с первых полетов на новеньком Д-3 ...  fly

Книжки перечитали все доступные, видео пересмотрели, прогнозы погоды изучили...

Перед каждым полетом, он звонит и мы тщательно обсуждаем возможные ньюансы предстоящего дня.
В эту знаменательную субботу Тарас как всегда утром позвонил, и мы детально обговорили надвигающийся фронт, который по прогнозу было четко видно еще со вторника...

Но летали мы в разных местах...

Замечательная компания (Збышек, Микола, Виталик, Оленка, Боженка) и 3кг шашлыков -
и нами было принято решение "летать" на домашней 30метровой горке.
Кстати полетать таки удалось неплохо, часа полтора напрыгался по поточкам, фронт увидели со Збышеком км за 100, точнее за 2.5 часа. Парапланы поскладывали в мешки за час до фронта 

Для предотвращения засасывания в грозовое облако придуманны штатные способы потери высоты.Уши -4 м в сек,большие уши-6 м в сек,винговеры-4м в сек,в-свал-9 м в сек,спиралдайв-до 25 м в сек,задний свал -до 14 м в сек.Эти действия желательно предпринимать заранее по мере необходимости предотвращая влет в грозовое облако.Это большое везение ,что полет закончился хорошо.Ну а инструкторам совет -не запускайте чайников на мясо в грозовое облако на высоту 5000 метров.А летая в маршрутные полеты желательно иметь радиостанции

Володенька, с удовольствием подискутирую, но чуть пониже, давай сначала подождем продолжение истории, и комменты автора 

[Богдан Базюк]

Це не той Тарас, що в тренувальний день кубка Карпат пролетів за мною до Міжгір"я? Перспективний пілот! Я тоді частину маршрута йшов по краю хмарності в нулях, може надивився і вже нічого не боявся? 

в подвеске по попой была лужа.

Не дивно, уявляю скільки адреналіну виділилося.
Взагалі вітаю, що все добре обійшлося. Після такого тверезіше буде відноситися до польотів, от і я колись на першому році самостійних польотів травму по дурості отримав... бажання літати затьмарювало розум 

[Андрій Чучко]

Ми приїхали на старт в в с.Підгородці

* Підгородці - горка на E и SW в предгорье Карпат, 120км от Львова, 30км от Славска, 20км от Сколе. Перепад ок. 250м, высота старта абс. ок. 600м

Прогноз на цей день давав південно-західний вітер, силою до 4 м/с і на вечір десь після 20 незначне посилення, розвиток грози і дощ.

** Типичный холодний фронт, четко идентифицировался по всем прогнозам, но пришел на несколько часов раньше

Після тривалої боротьби за життя він на запасці приземлився за 65км від місця старту

*** Посчитал по Гуглю - ок 52км 

Це не той Тарас, що в тренувальний день кубка Карпат пролетів за мною до Міжгір"я? Перспективний пілот! Я тоді частину маршрута йшов по краю хмарності в нулях, може надивився і вже нічого не боявся? 

Той самий 

бажання літати затьмарювало розум 

 

[Perevalov]

Андрей очень хорошо ,что ты ведеш это юное дарование,он попал в хорошие руки и я думаю ,что скоро станет очень неплохим пилотом,просто подумал ,может некому обьяснить как безопастно летать и ,что делать потому и вмешался.Я думаю ,что ты ему правильно все расскажеш.Ну и конечно про то ,что бывают смелые пилоты и старые пилоты,а старых смелых пилотов не бывает .Пока ,увидимся

[SKYCLUB]

Бррр...
Однако, везунчик.
А все почему?
Серьезной грозы в тот раз не получилось.
Лицо счастливое, но оно и понятно - День Рождения.
Тарас, самые смелые и быстро растущие - именно они в группе риска.
Желаю тебе пролететь сотню, но уже в нормальную погоду

[Александр Хлебников]

Меня в ролике удивило, что пилот без приборов (видимых) gps или компаса сам смело занырнул в облако, причем сбоку.. Мог ведь лететь себе рядышком. Реально повезло, это была просто слабенькая гроза, из серьезной он бы так легко не выбрался..

Парня можно отправлять к Диме Стаценко на курсы повышения мастерства полетов в грозах.

[Ozot]

СТРАШНО!