Мир вам,мої парапланерні браття і сестри!
Хочу поділитись з вами своєю радістю – після більш ніж 6-місячної перерви я повернувся в небо!Цієї неділі вдалось вперше політати в Ісакові!Випробувальні польоти нового лівого шассі пройшли успішно!А почути голос хмельницьких пілотів у рації більш ніж за 100км було несподіванкою!(Кучерявий,привіт:))
4 післяопераційні місяці промайнули, я потрохи повертаюсь до повноцінного життя і відчуваю його смак.
А для опису моєї пригоди кращої інтерпретації ніж Івана Сурикова не знайти!
* * *
Вот моя деревня;
Вот мой дом родной;
Вот я мчусь на лыжах
С горочки крутой;
Вот свернули лыжы,
И я на бок - хлоп!
В левой ноге хруснуло…
Кость или суглоб?
Всё лицо и руки
Залепил мне снег...
Мне в сугробе горе,
А ребятам смех!
Привезли в больницу
Сделали рентген.
Доктор старый язвит-
«А не встанешь,хрен!»
И начну у доктора
Сказки я просить;
И начнёт мне доктор
Сказки говорить:
Про остеосинтез,
Шурупы в ноге,
Про полгода в гипсе,
Прочей лабуде…
Слушаю я сказку,—
Сердце так и мрёт;
А в ноге сердито
Ветер злой поёт.
Зимний вечер длится,
Медсестра и шприц...
И глаза мне крепко
Промедол смежит.
А во сне мне снятся
Пилы,скальпеля...
И, дрожа от страха,
Просыпаюсь я.
Бережіть себе!
Дуже всім вдячний за моральну і вагому матеріальну підтримку в тяжку годину.
Всім,хто дзвонив вдень і вночі, провідував у лікарні,переживав за мене - моє величезне ДЯКУЮ!
