Цей день запам’ятається на все життя…
Це з циклу «Неймовірне,але факт!»
.Цього дня я надцять разів кричав «Не може бути!»
Рік 2011 підходить до закінчення, а в душі залишився якийсь осадок типу «маловато було», бо протягом року вдавалось не так і часто виїжжати на польоти, з усіх он-лайн ліг нас «посунули»,а душа вимагала свята! Життя ж не стоїть на місці.А що наше життя?
Життя – це не боротьба, ЖИТТЯ – це СТВОРЕННЯ! Ти сам твориш свою реальність – так нещодавно сказав мені один друг
, Це настільки просто,наскільки геніально….
Отож, 17/12/2011 вечором глянувши прогноз, сказав «не може бути!!!» - прекрасний градієнт
до 1100м, термічність клас С, бадьорий вітерець, майже сонячно – і все це на кінець грудня??? Сприйнявши це як жарт метеорологів, ліг спати, але зранку інстинкт покликав на польоти…
І от, ми невеликою компанією на старті в Іване-Золоте. Вітерець і дійсно вже бадьорий, пориви десь до 8м, небо почало заповнюватись кучовкою!!! Клим і я стартуємо, а решта ще переполохані подіями 4 грудня не спішать стартувати. Потужний динамік з термічкою видув за пару хв. на 200м,ще пару хв. – і ми 700м вище старту.
Летим на маршрут – кричу Вові,бо він удачно рацію забув сьогодні(отак весь маршрут без зв’язку й летіли – коли треба було шось сказати,підлітали впритул один до одного і кричали
) Незабаром
ми вперше добрались до кромки на 1000,а в районі Городка я запропонував стати «під оту дорожку» - чорна-чорно гряда аж до горизонту…
Коли на горизонті зявився Камянець, черговий раз вихопилось «Не може бути!»Це ж під 60-70…«Не може бути!» Але ми випали з під гряди,вірніше,вона почала розсипатись,а до сусідньої вже не доставали… На радощах сідали в роторі – це зрозуміли вже на 50м до землі…щось там навіть типу компенсували ,але здебільшого, невпопад – бо вже кричали від радощів!
Летілось прикольно! Все було: снігові заряди, -5*С, потоки +5, 200м всосування в хмару, 10хв висіння на вухах під кромкою-Клима чекав, фронталка
, посадка в роторі з каскадами
, в Камянці ритуал «Жахнем»
.
Дорогою в автобусі був час поділитись взаємними враженнями і радощами – а це ж так важливо – поділитись своєю радістю з братом по крилу, який приземлився в 10 м біля тебе…
Отакий от казковий подарунок авансом зробив нам св.Миколай і життя набуло свого незбагненного сенсу
...
Тепер можна і перезимувати .
Трек
http://xc.paragliding.in.ua/modules.php?name=leonardo&op=show_flight&flightID=3406Фото стоп-кадри з відео ряду, якість
,але все ж …Відео буде згодом.
