Соцопитування

[AnyKey]

Шановні пілоти! Публікую оброблений результат і аналіз. Анкета знову відкрита для всіх бажаючих. Дякую всім-всім, хто прийняв участь в опитуванні, виручили! 

Це посилання на табличку exel сформовану гуглом (детальна, але громіздка) і зведену табличку в ворді.

Сам аналіз містить дуже багато букв, вибачте, але коротше не вийшло. Там по кожному пункту є "рекомендації" - вони там не тому, що мені дуже подобається лізти до всіх зі своїми порадами  , просто обов'язковий атрибут дипломної, але може кому цікаво За будь-які зауваження буду вдячна.


1. «Портрет українського пілота-парапланериста».
Середньостатистичний український парапланерист – це чоловік (92%) віком старше 20 років (причому 60% віком 35-50 р. і 10% віком > 50 р.).


Більшість українських пілотів розглядає парапланеризм скоріше як спосіб активного відпочинку, а не спорт (у змаганнях участь бере лише 20% респондентів; 70% віднесли себе до категорії «пілот вихідного дня», 56% шукають пригод на маршрутах).
В основному це досвідчені пілоти, що видно з відповідей на питання №11 і №12 (треба, як мінімум, впевнено володіти крилом для того, щоби літати на парапланах класу С, D і open, літати маршрути, а тим більше бути пілотами тандемних парапланів і навчати польотам інших людей).




Найбільше пілотів, з тих що прийняли участь в анкетуванні, проживають в Західних областях України і Криму (по 26%) – це, в принципі, логічно: в даних регіонах є гори і природні умови сприятливі для заняття парапланеризмом. 16% респондентів проживають в Південно-Східних областях, 14% в Північних, 18% не повідомили про місце свого проживання.



Більшість респондентів є членами Федерації парапланеризму – всього 64%, ще 20% мають намір вступити.



З нормативно-правовою базою парапланеристи ознайомлені переважно поверхнево (58% ознайомлені поверхнево, 22% не ознайомлені, 2% вагаються з відповіддю), добре ознайомлені лише 16%.

[AnyKey]

2. Більшість респондентів вважають найгострішими такі проблеми:

1)   Проблема легалізації парадромів (місць стартів і посадок) – 58%.
В українському законодавстві термін «парадром» відсутній, чіткий механізм легалізації теж.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України, місця стартів і посадок мали б належати до категорії «землі рекреаційного призначення» (гл. 9, ст. 50-52). До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Питання – як добитися віднесення парадромів до земель цієї категорії.

В «Повітряному кодексі» є поняття «злітно-посадкові майданчики» (це «земельна (водна, льодова) ділянка, спеціально підготовлений майданчик або підняті над земною, водною поверхнею конструкції, що придатні та використовуються для зльоту, посадки, руху та стоянки легких повітряних суден максимальною злітною масою не більше 5700 кілограмів. Злітно-посадкові майданчики поділяються на постійні та тимчасові»), які «не підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі аеродромів цивільної авіації України». Виходить, «злітно-посадковим майданчиком» може бути будь-яке придатне для старту місце. І є «Електронний реєстр спортивних споруд України», в якому, серед іншого, є й декілька злітно-посадкових майданчиків (тобто, принципова можливість потрапляння туди парадрому існує). Реєстр формується Мінсім'ямолодьспортом за адміністративною інформацією (даними), що подається регіональними структурними підрозділами з фізичної культури та спорту.

Захистити старт / посадку від забудови чи засадки можна і іншими шляхами: викупити землю (це, як правило, фінансово недоступно), або заключити договір з власником, якщо він існує і відомий. Так чи інакше, єдиного підходу до легалізації всіх парадромів не існує, діяти в кожному випадку треба залежно від специфіки розташування даного льотного місця.

Більшість пілотів вважають цю проблему найгострішою, що видно з відповідей на питання №2 (58%), №3 (18% респондентів вважають проблему узаконення парадромів найактуальнішою в діяльності ФПУ) і №6 (44% вважають, що необхідно узаконювати всі парадроми, 26% - лише деякі, найпопулярніші і ще 12%  - що узаконення не було б зайвим, але самі цим займатися не готові).

При цьому, як видно з відповідей на питання №7, 30% респондентів вважать, що всіма документами, і тому числі і пов’язаними з легалізацією парадромів, повинна займатися Федерація, а 52% вважають, що Федерація повинна принаймні сприяти вирішенню цього питання.

Рекомендації: 1 – керівництву Федерації зібрати інформацію про діяльність тих парадромів, які хоча б частково діють легально й офіційно, являються тренувальною базою зареєстрованих спортивних клубів чи інших ФСО, і з’ясувати, які механізми легалізації було використано. 2 – розробити алгоритм (точніше, декілька алгоритмів для різних випадків) і інструкцію по легалізації парадромів для керівників регіональних осередків та спортивних клубів, підпорядкованих Федерації. Опублікувати на сайті Федерації.

2) На другому місці невдоволеність низькою активністю керівництва ФПУ (в тому числі і в зв’язку з легалізацією парадромів, а також з легалізацією майже всієї діяльності парапланеристів). Це видно з відповідей на питання №2 (48%) і №13 (38% членів Федерації не відчувають переваг від перебування в ній і 10% не вважають за потрібне в неї вступати).

Рекомендації: 1 – керівництву ФПУ делегувати максимально можливу кількість повноважень активним членам Федерації (в тому числі розробку документації – положень, інструкцій, інформації про спортивні заходи, ведення сайту і сторінок в соцмережах, форумах, розробка конкретної програми дій після обговорення проблем, підготовка документів, необхідних для подання в ті чи інші інстанції і ін.), а не намагатись все робити своїми силами;  2 – вести роз’яснювальну роботу, оприлюднювати плани заходів Федерації, звітувати про виконану роботу; 3 – пілотам – не забувати, що ФПУ це не лише керівництво, а й її члени і, згідно статуту, члени Федерації приймають участь в реалізації завдань Федерації, тим чи іншим способом сприяють розвитку парапланеризму; приймати участь не лише в обговоренні проблем, але й у їх вирішенні.

3) На третьому місці юридична незахищеність всієї діяльності парапланеристів.
Рекомендації: 1 – для пілотів – отримати і мати з собою під час виконання польотів сертифікат, виданий Федерацією: це документ, що підтверджує законність польоту; 2 – ознайомитись із законодавством і не порушувати його; 3 – для тандемщиків – укладати з клієнтами перед польотом договір, керівництву Федерації розмістити на сайті шаблон типового договору; 4 – неформальним «школам» – найпростіше реєструвати «спортивний клуб» (Закон України про фізичну культуру і спорт, розділ II: Суб'єкти сфери фізичної культури і спорту, ст. 9: Спортивні клуби) як громадську організацію (якщо є бажання, можна і як комерційну) або «фізкультурно-спортивне товариство» (стаття 19), керівництву Федерації – розробити і розмістити на сайті інструкцію з алгоритмом реєстрації.

4) Проблему фінансування пілоти не вважають критично гострою, порівняно з іншими (24% - відсутність джерел фінансування і 30% - недостатнє сприянні держави, в т.ч. фінансове). Але це пов’язано не з тим, що парапланерний спорт фінансується в достатній мірі. По-перше, в змаганнях (особливо міжнародних) бере участь незначна кількість парапланеристів, по-друге, більшість із них – дорослі люди, які самостійно вирішують свої фінансові проблеми.

При цьому 32% респондентів вважають, що хоча би часткове держфінансування є необхідним, а 24% наполягають на повному державному фінансуванні. 16% респондентів переконані, що спортсмени мають їздити на змагання за свій рахунок і стільки ж впевнені, що Федерація має залучати спонсорів.

Рекомендація – в Законі України про ФкіС зазначається, що «спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону, на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів» і нічого немає про фінансування федерацій без статусу національної. Тобто, для того, щоби претендувати на держфінансування, необхідно спочатку ФПУ отримати статус національної спортивної федерації. Оскільки це не відбудеться скоро, реалістичнішим на сьогоднішній день виглядає варіант з пошуком спонсорів і меценатів.

[AnyKey]

3. Питання «Чи вважаєте Ви, що дані види діяльності повинні здійснюватися тільки сертифікованими пілотами?».
Більшість респондентів вважає, що це навчання польотам (60%), далі йдуть тандемні польоти з метою заробітку (50%) і організація SIV-курсів (50%). Насправді сертифікат треба мати для здійснення всіх польотів, про що йшлося вище.

4. Питання «З якого віку можна навчати польотам дитину?».
У вітчизняному законодавстві це не врегульовано, тобто немає заборони починати тренувати дитину будь-якого віку. По результатах опитування помітно, що пілоти розуміють це питання кожний по-своєму. Існує розроблений FAI документ «SafePro Para 2017», в якому вказаний рекомендований мінімальний вік – це 12 років, зріст від 1,5 м, вага 45 кг, без спінальних проблем, причому до 18 років – лише з письмового дозволу батьків або опікунів: «Recommended Safety Proficiency Standards for Paragliding. The minimum recommended age is 12 years old, with a written permission of a parent or guardian and a medical certificate if the student is below 18 years. The medical agreement should have as minimum requirements: height of 1,50 m, weight of 45 kg, no spinal problem.». (в ParaPro-2008 рекомендували з 16 років).

Рекомендація – притримуватися рекомендованих FAI вікових обмежень.

5. Питання «Як Ви оцінюєте рівень послуг страхування спортсменів-парапланеристів в нашій країні?».
Судячи з відповідей, проблема страхування не стоїть надто гостро, 44% респондентів відповіли, що їх мало, але, маючи бажання, можна знайти гідний варіант. 14% такими послугами користуються для участі в змаганнях, але не бачать в цьому практичної користі, 30% не користуються взагалі і лише 10% переконані, що в нашій країні цей вид послуг не працює і виплат домогтися неможливо.

Рекомендації: зібрати і розмістити на сайті Федерації інформацію про варіанти страхування, які відповідають вимогам парапланеристів і добре себе зарекомендували, для різних видів діяльності (страхування на період участі у змаганнях, страхування на рік, страхування пасажирів тандему і т.д.).

[ChajkaYalta]

Керівництву ФПУ делегувати максимально можливу кількість повноважень активним членам Федерації, а не намагатись все робити своїми силами; 3 – пілотам – не забувати, що ФПУ це не лише керівництво, а й її члени і, згідно статуту, члени Федерації приймають участь в реалізації завдань Федерації, тим чи іншим способом сприяють розвитку парапланеризму; приймати участь не лише в обговоренні проблем, але й у їх вирішенні.

Золотые слова. По копейке со страны - будут у ФПУ тогда штаны 
30-50 пилотов если по одной проблеме-вопросику возьмут на себя проработку - глядишь и начнёт что-то преображаться. Первое: кто возьмётся собрать в единый (добавляемый) список проблемы и выложить на форум, соцсети для того чтобы активные члены ФПУ могли себя проявить и взять обязательство по конкретному вопросу. Второе: в большинстве вопросов потребуется поделиться опытом - создать на форуме подветку "Решаем проблемы и вопросы Федерации" в теме "Федерация для парапланеристов". Третье: готовые или почти готовые решения Президиум и Президент одобряет/вносит корректировки и выкладывается на сайт.
"Само" ничего не сделается, Президиум и Президент морально не обязаны "пахать целину" без зар. платы, Федерация - это мы все.
p.s. оцените сколько времени тратиться у Вас на созерцание картинок и чтение "полезных" букв по соц. сетям? А если 5-10% этого времени направить в полезное русло?  - это уже больше чем ничего.

[MagnusX]

Якщо ми говоримо про фінансування збірної УКРАЇНИ за рахунок держави УКРАЇНА, то пардон, але треба брати участь в УКРАЇНСЬКИХ змаганнях. 

Андрей, тут ты не прав ). Сам смысл сборной - в том чтобы представлять страну на международных соревнованиях где участвуют и другие сборные. Именно так происходит во всем мире.
 А если речь будет идти об украинских соревнованиях то выглядеть это будет весьма странно - государство финансирует местные покатушки некоторых пилотов. Зачем это нужно государству? В случае Чемпионатов Европы или Мира - это представление страны на международной арене, а в случае кубка Винницкой области? Зачем там финансирование сборной?

[AnyKey]

А если речь будет идти об украинских соревнованиях то выглядеть это будет весьма странно - государство финансирует местные покатушки некоторых пилотов. Зачем это нужно государству? В случае Чемпионатов Европы или Мира - это представление страны на международной арене, а в случае кубка Винницкой области? Зачем там финансирование сборной?

Місцеві змагання (принаймні, офіційні рейтингові змагання, які є в календарі) - це для збірної не покатушки, а підготовка до міжнародних змагань, і, власне, формування самої збірної (на основі рейтингу). Фінансування участі збірної в таких змаганнях державою - це нормально, і в інших видах спорту воно є. Держава зацікавлена в тому, щоби в збірну потрапляли спортсмени за критерієм їх спортивних талантів, а не фінансових можливостей. Ну, це якщо вона взагалі в чомусь зацікавлена...

[MagnusX]

Місцеві змагання (принаймні, офіційні рейтингові змагання, які є в календарі) - це для збірної не покатушки, а підготовка до міжнародних змагань, і, власне, формування самої збірної (на основі рейтингу). Фінансування участі збірної в таких змаганнях державою - це нормально, і в інших видах спорту воно є. Держава зацікавлена в тому, щоби в збірну потрапляли спортсмени за критерієм їх спортивних талантів, а не фінансових можливостей. Ну, це якщо вона взагалі в чомусь зацікавлена...

Пардон, но это все сферическая теория соревнований в вакууме. Давайте спорить о вкусе устриц с теми кто их ел. Нет у нас местных соревнований которые хоть на половину настолько же сильные как и международные соревнования в которых участвует сборная. В августе прошлого года, на Чемпионате Европы, где была представлена сборная, в течение двух недель, мы почти каждый день летали таски 100-120км, конкурируя с сотней лучших пилотов мира. О какой подготовке на местных соревнованиях может идти речь, если на самых сильных украинских соревнованиях - ЧУ, собирается человек 40-50, реально конкурентных из которых - 15, ставятся таски в лучшем случае 60-80км и то не каждый день? Далее, речь идет о Кубке Днестра например и Кубке Винницкой области, куда члены сборной никогда не ездят, потому что там сдувание по ветру с сорокаметрового склона, в числе еще десятка таких же счастливцев, по принципу "кто вообще смог улететь - тот победил", на которых разыгрывают 1-2 дня - эти соревнования в лучшем случае подходят новичкам и дружеской тусовке, а для спортсмена это просто потеря времени и дорогостоящего ресурса крыла.
Не хочу чтобы это прозвучало слишком резко, но вы не очень хорошо себе представляете специфику соревнований и что собственно нужно спортсмену для подготовки.

[BAD]

Місцеві змагання (принаймні, офіційні рейтингові змагання, які є в календарі) - це для збірної не покатушки, а підготовка до міжнародних змагань, і, власне, формування самої збірної (на основі рейтингу).
...
Держава зацікавлена в тому, щоби в збірну потрапляли спортсмени за критерієм їх спортивних талантів, а не фінансових можливостей.

У випадку місцевих змагань України в умовах відсутності іноземних пілотів високого класу (а саме з ними доведеться сперечатись за місця на будь-яких міжнародних змаганнях) спортивні таланти буде ні по чому міряти, а підготовка не буде адекватною.

[AnyKey]

Нет у нас местных соревнований которые хоть на половину настолько же сильные как и международные соревнования в которых участвует сборная.

У випадку місцевих змагань України в умовах відсутності іноземних пілотів високого класу (а саме з ними доведеться сперечатись за місця на будь-яких міжнародних змаганнях) спортивні таланти буде ні по чому міряти, а підготовка не буде адекватною.

Така ситуація в нас, нажаль, в багатьох видах спорту, якщо не в більшості. І це не заважає їм отримувати від держави фінансування. Ну і фінансування участі у внутрішніх змаганнях не відміняє фінансування в змаганнях міжнародних. Чиновнику, який вирішує питання фінансування будь-чого, треба бачити, що в нашому спорті є якесь життя - проведені змагання, ось протокол, ось призери. А ось рейтинг і цей пілот в ньому №1, тому він збірник, а цей №50 і тому він - ні. Чиновнику в принципі пофіг, що ті призи отримані за те, що взагалі зміг полетіти.

Дивіться ось ПОЛОЖЕННЯ про національні збірні команди з видів спорту, визнаних в Україні.

Національні збірні команди з видів спорту, визнаних в Україні (далі - національні збірні команди), комплектуються Міністерством молоді та спорту (далі - Мінмолодьспорт) на конкурсній основі з урахуванням пропозицій національних спортивних федерацій та фізкультурно-спортивних товариств...

До складу національних збірних команд можуть зараховуватися: спортсмени - громадяни України, які мають кращі порівняно з іншими спортивні результати на всеукраїнських та міжнародних змаганнях та пройшли конкурсний відбір...

Враховуються результати як міжнародних змагань, так і всеукраїнських, незалежно від специфіки спорту.

[BAD]

Для цього у нас є Національна Ліга, де досягнення пілотів за рік пронормовані за рівнем змагань.

[MagnusX]

Така ситуація в нас, нажаль, в багатьох видах спорту, якщо не в більшості. І це не заважає їм отримувати від держави фінансування. 
....
Враховуються результати як міжнародних змагань, так і всеукраїнських, незалежно від специфіки спорту.

В комментарии на который я отвечал, речь шла о принципах формирования сборной и возможном требовании к участникам отбираться как раз на основании украинских соревнoваний. Т.е. не о том получать ли вообще финансирование, о том что отбирать участников на марафон на основе результатов бега по коридору - это неправильно.

[AnyKey]

В комментарии на который я отвечал, речь шла о принципах формирования сборной и возможном требовании к участникам отбираться как раз на основании украинских соревнoваний. Т.е. не о том получать ли вообще финансирование, о том что отбирать участников на марафон на основе результатов бега по коридору - это неправильно.

Видимо, криво сформулировала) Речь шла о том, что участие в украинских соревнованиях тоже есть смысл финансировать и что "бег по коридору" при подготовке к "марафону" - это менее плохо, чем ничего.

[MagnusX]

Речь шла о том, что участие в украинских соревнованиях тоже есть смысл финансировать и что "бег по коридору" при подготовке к "марафону" - это менее плохо, чем ничего.

Да никто в общем не против лишних денег, просто члены сборной в Нагоряны никогда не поедут, так что это разговор ниочем. В Африке вот бобслей тоже не очень финансируется, по очевидным причинам.

Когда говорили о финансировании, подразумевался например Чемпиона Европы, на который даже форму сами себе заказывали.

[ADWING coast]

Совершенно не согласен!
Приняли участие в опросе 50 человек.
 Не стоит рисовать картину украинского пилота  исходя из мнения 50 человек. Это совершенно не корректно!
 
 ТЕМ БОЛЕЕ ВЫВОДИТЬ В ПРОЦЕНТАХ !!!!

Вы своим опросом и графиками рисуете картину выгодную определённому кругу  личностей которые решили подмять под себя парапланеризм
Явное доказательство желания паспортизировать каждого на лицо.

[MagnusX]

Совершенно не согласен!
Принято участие в опросе 50 человек.
 Не стоит рисовать картину украинского пилота  исходя из мнения 50 человек. Это совершенно не корректно!
 
 ТЕМ БОЛЕЕ ВЫВОДИТЬ В ПРОЦЕНТАХ !!!!

Вы своим опросом и графиками рисуете картину выгодную определённому кругу  личностей которые решили подмять под себя парапланеризм
Явное доказательство желания паспортизировать каждого на лицо.

Не нужно так волноваться.
Никто никаких картин не рисует, опубликованное - лишь результаты опроса и относиться к ним нужно соответственно. У девушки дипломная работа, мы помогли, вот и все. Никаких официальных выводов и навешивания ярлыков на лбы никто не делает, успокойтесь.

А на счет личностей подминающих парапланеризм можно поподробнее? А то я не очень знаком с этой теорией.
Довольно большое число пилотов берут в руки крыло пару раз в год или раз в два года. На форуме не пишут, а может его и не читают даже. У вас есть другой способ узнать их мнение по поводу финансирования сборной? Думаете целесообразно звонить лично каждому домой? Особенно если им это не интересно.